Большинство россиян пассивные империалисты: что это значит

Пассивный империализм – важный, но почти неразработанный концепт.

Активный империализм – это КрымНаш, КиевЗаТриДня, НаБерлин, НаВашингтон, МожемПовторить, здесь ничего нового и удивительного.

Далее текст на языке оригинала.

Пасивний імперіалізм – це "Ни одной пяди чужой земли не хотим. Но и своей земли, ни одного вершка (...) не отдадим никому" (Сталін, 1930). Навіть якщо це "своє" було захоплено силою буквально вчора: "– Нам чужого не надо, но свое мы не отдадим, чье бы оно ни было, – хохотнул Терри". (Смайлер, 2014).

Найвідоміший приклад пасивного імперіалізму – "Крим бутерброд что лі, чтоби єго туда-сюда возвращать?". Заради справедливості, Навальний у в'язниці усвідомив свою помилку і з 2022 року виступав за повернення півострова.

Я можу погодитися з багатьма західними дослідниками та російськими релокантами, що активних імперіалістів в Росії меншість і що зосереджені вони переважно в старших стратах, яким не грозить стати штурмовим м'ясом.

Однак очевидно, що більшість мешканців Росії є пасивними імперіалістами і не погодяться віддати Крим (не кажучи вже про Курили), аж поки не почнуть в буквальному сенсі голодувати (це я читаю свіжу аналітичну доповідь "Социология образа будущего-2033: нарисованная собой Россия").

Саме тому Путін так поспішав анексувати 4 українські регіони, коли стало ясно, що вся Україна йому не дістанеться – щоб підживити пасивний імперіалізм росіян.

Боюся, на Заході катма аналітиків і немає жодного політика, які б усвідомлювали, наскільки важливу роль відіграє пасивний імперіалізм в російській суспільній свідомості.

Ще буду думати над цим концептом.