Четыре условия победы Залужного

Сейчас у нас одна задача – выстоять и сохранить наше государство. А вопрос об участии в президентских выборах может быть обсужден только после того, как для этого созреют условия

Далее текст на языке оригинала

Так відповів на питання щодо своєї можливої участі у президентських перегонах колишній головнокомандувач ЗСУ та посол України у Великій Британії Валерій Залужний.

Генерал, очевидно, чітко розуміє весь той рівень небезпеки, з якими пов'язані події останніх місяців і на російсько-українському фронті, і у світовому політичному житті. Події, які почали швидко змінюватися і набирати нових обертів після інавгурації Дональда Трампа на посаді президента Сполучених Штатів.

Говорячи про передумови, які могли б призвести до успіху України у російсько-українській війні, Залужний назвав чотири головні умови: кількість підготовленого мобілізаційного ресурсу для довготривалої війни, перемогти у війні можливо, коли міжнародна підтримка буде постійною та надійною, якщо Україні буде адекватне військове керівництво і увесь цей процес буде ефективно керуватися.

"Розміри України будуть залежати від того, яка кількість людей буде готова її захищати", - наголосив колишній головнокомандувач Збройними Силами України.

Ну і, звичайно, це дуже важливий рецепт, який має усвідомлювати кожний, хто зараз думає про долю України й про те, яку територію буде контролювати, якщо буде контролювати, легітимний український уряд на момент завершення гарячої фази російсько-української війни.

Тому що сам конфлікт між Росією та Україною, враховуючи те, що Росія не залишить думки про знищення української державності як такої, буде тривати довгими, тяжкими десятиріччями. І з цієї точки зору, звичайно, зараз потрібно вирішувати чимало задач, про які говорить генерал Валерій Залужний.

Якщо говорити про мобілізаційний потенціал, то це питання ефективної мобілізації, а таким чином перебудови системи, яка, очевидно, не може справитися з усіма викликами останнього часу, і яку до того ж намагаються дискредитувати за допомогою російської та проросійської пропагандистської машини.

Щодо міжнародної підтримки, Україна дійсно зіткнулася з екзистенційним викликом у вигляді зміни цінностей з боку нового керівництва Сполучених Штатів на чолі із Дональдом Трампом. Ця зміна ціннісного підходу була яскраво продемонстрована віцепрезидентом США, одним з найближчих соратників Трампа і Маска, Джей Ді Венсом у його резонансній промові на Мюнхенській конференції. Однак це не означає, що у світі немає країн, які продовжують захищати цінності демократичного світу, ті самі загальнолюдські цінності, які вже не мають такого попиту у Сполучених Штатах Америки. І тому підтримка Європи, підтримка інших країн має бути вирішальною для подальшого опору Україні російській агресії, навіть, якщо відбудеться особливе, особисте зближення Дональда Трампа і Путіна.

Також є очевидним, що тема військового і політичного ефективного керівництва — це не просто якісь побажання, які потрібно вислухати й більше не звертати на них увагу. Звичайно, зараз проведення виборів українського президента чи української Верховної Ради не виглядає реалістичним з погляду того, що військові дії продовжуються і ми не знаємо, чи відбудеться навіть перемир'я на російсько-українському фронті.

Принаймні, на сьогодні президент Російської Федерації Путін відкинув пропозицію американського президента Дональда Трампа щодо припинення вогню. І немає ніяких ознак того, що російський президент взагалі зацікавлений у припиненні вогню. У чому реально зацікавлений Путін, так це в перемовинах на тлі війни проти України, що триває. І для нього це є найкраще вихід з ситуації, в якій опинилася Росія за останні три роки.

Продовжувати воєнні дії проти України, протистояти можливій американській воєнній допомозі для України й водночас вийти з глобальної ізоляції на рівні колективного заходу за допомогою Дональда Трампа та команди нового американського президента.

За великим рахунком, перемовини російських і американських чиновників в Ер-Ріяді, а також телефонна розмова Трампа і Путіна і їхня можлива зустріч вже у лютому особисто є серйозною дипломатичною перемогою Путіна над Трампом і закінченням цієї міжнародної ізоляції принаймні з боку Сполучених Штатів.

Але це ще раз має мобілізувати європейські країни для допомоги України й для можливості перечекати ситуацію, коли вже у Вашингтоні буде очевидно, що це не Трамп може яким чином натиснути на Путіна, а Путін ганебно і впевнено використовує нерозуміння Трампом та його команди реальної ситуації у сучасному світі та весь цей рівень викликів, який стоїть перед Сполученими Штатами Америки.

Але що робити в такій ситуації? Я неодноразово пояснюю, що робити. Потрібно використовувати потенціал державницьких сил на всіх рівнях.

З 2022 року я говорю про необхідність створення уряду національного порятунку, уряду національної злагоди за участю всіх проукраїнських сил. І, до речі, якби такий уряд у нас був, ніхто б зараз не говорив, що тільки вибори є якоюсь відповіддю на зменшення довіри до чинної влади, тому що відповідальність була б розділена між всіма представниками патріотичних націонал-демократичних сил в країні. Цього, на жаль, не відбулося. Українська влада не сприймає цієї логіки.

Навіть прихильники влади не можуть усвідомити, що їхній власний порятунок, якщо вони взагалі хочуть вижити, а не опинитися в російських концтаборах, пов'язаний саме із національною єдністю і з урядом національного порятунку. Пов'язаний з тим, щоб люди, на яких вони зводили наклепи перед великою війною, стали тими, хто буде відповідати за керування цією країною. А вони врешті-решт подивилися на себе в люстра і відчули відповідальність за помилковість своїх рішень як громадяни в попередні перед великою війною роки. Саме у такій відповідальності рецепт до одужання українського суспільства і до його збереження.

Ну, і це означає, що ефективне керівництво — це тільки уряд національного порятунку і проведення чесних конкурентоздатних виборів після того, як буде закінчено у цьому році, чи у наступні роки гарячу фазу російсько-української війни. Чим швидше ми це зрозуміємо, чим швидше ми правильно це організуємо, тим більше території України залишиться під контролем легітимного українського уряду на момент закінчення цієї гарячої фази війни й тим більше українців буде вітати закінчення цієї гарячої фази в себе вдома і живими, а не на цвинтарях чи в еміграції.

Ось це те, що потрібно зрозуміти, щоб зробити правильний висновок з заяв генерала Валерія Залужного, які пролунали цими днями на тлі екзистенційної ситуації в російсько-українській війні, пов'язаної із початком безпрецедентного російсько-американського діалогу на рівні президентів та чиновників.