Кабмін змінив порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю

Постанову Кабінету Міністрів №303 від 29 березня 2021 року, згідно з якою внесено зміни до деяких постанов уряду про вдосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю й нагляду, оприлюднено на урядовому порталі у вівторок.

Документ встановлює, що Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) продовжує здійснювати повноваження і функції до завершення створення Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), пише Property Times.

Зміни внесено до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Порядку прийняття в експлуатацію.

Найважливіші новели стосуються Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю. Зокрема, наводиться список питань, що підлягають перевірці, уточнюється поняття "Планова й позапланова перевірки", впроваджується вичерпний перелік критеріїв, згідно з оцінкою яких визначається періодичність перевірок.

При здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягають:

• достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об’єкта до експлуатації;

• забезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду, — коли такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством;

• передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, зокрема щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта;

• експлуатація об’єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію;

• залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката — у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством;

• виконання відповідальним виконавцем окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, без отримання в установленому порядку кваліфікаційного сертифіката — у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно з законодавством;

• подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації — якщо подання такої інформації є обов’язковим;

• застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та має бути складена декларація про відповідність;

• додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки;

• додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;

• забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта;

• внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.

Плановою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Періодичність та обсяг проведення планових перевірок суб’єктів містобудування на об’єктах будівництва визначається згідно з критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об’єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Перевірки на об’єкті будівництва здійснюються за такими напрямами з урахуванням класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд, а саме:

• для об’єктів із незначними наслідками СС1 — відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення;

• для об’єктів із середніми наслідками СС2 — відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання;

• для об’єктів із значними наслідками СС3 — відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання, якості та сертифікації будівельних матеріалів, наявності паркомісць, визначених затвердженою проектною документацією.

Перелік об’єктів будівництва, які підлягають перевірці під час проведення планової перевірки суб’єкта містобудування, формується Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва та зазначається в наказі про проведення перевірки.

Позаплановою вважається перевірка, не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

• подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

• необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

• виявлення факту самочинного будівництва об’єкта;

• перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

• вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

• звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

• вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки контролюються виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Термін проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об’єкта будівництва чи суб’єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.