Как Кремль предоставляет россиянам возможность безнаказанно убивать
Большинство событий на россии прогнозированы по поводу финала, поэтому я, как никто другой, верю в конец этой социально-политической субстанции.
Помните, как помпезно СССР выводил войска из Афганистана, показывая всему миру, что "все идет по плану", то есть захотели-зашли, захотели-вышли, какая там стратегия, главное маневры?
Далее текст на языке оригинала
В цьому уся росія, усе її імперське братство, уся її критична більшість. Головне, гарно з розбігу гепнутися в бетонну стіну, щоб усі бачили, як "могем". Питання "навіщо", "що далі", тут не шанують.
Це система існування соціуму притаманна тиранічно-диктатурним режимам, які побудовані на підтримці люмпену, тобто охлосу, а охлос, як правило, не ставить собі питання, бо існує хвилинними емоціями, рефлексіями "тут и сейчас".
Саме так будуються усі російські стратегії, саме тому усі вони приречені на ганебний фінал.
Й чим більше ці стратегії підтримує охлос та люмпен, чим більше охлосу та люмпену задіяно у виконанні цих стратегій та планів, тим сильніше падіння та більше гуркіт.
Так зване "сво" на росії, як і стратегія путіна щодо знищення України та нападу на Європу, мають шалену підтримку у критичній більшості населення, яка за роки існування срср та росії здеградувала настільки, що пишається "героями сво" – канібалами, маніяками – ставить їх в приклад дітям.
Деградація суспільства, настільки велика, що чим кровожерливіші плани кремля, тим більше підтримка у суспільства.
Люди радіють можливості вбивати, навіть, якщо це роблять не вони, а їх країна. А якщо вже й самі люди стають вбивцями, то лише отримують повагу та захват від суспільства.
Пам’ятаєте нещодавно я писала про жінку, студентку-педіатра, яка разом з чоловіком вбили та розчленували дитину?
Так ось, ця історія має очікуваний фінал, жінка-вбивця своєї дитини попросилася на війну, щоб стати героєм сво.
Звісно це знайшло підтримку у суспільства, яке виправдовує усі свої злочини, як зовнішні так й внутрішні.
По іншому там вже не буде. Ми маємо просто знати це, саме тому я розповідаю ці історії. Про росію, про ОРДЛО. Щоб люди розуміли, по іншому там вже не буде. Деградація дуже цікава річ. Ну, як й еволюція. Але, якщо еволюція це, як підійматися вгору. Це дуже повільно, дуже важко. Деградація, це навпаки, весело, легко, як бігти згори. Правда, зупинитися важко, майже не можливо.
Більшу частину цієї війни критична більшість українців жила з вірою, що не усі росіяни погані, що гірше не можливо, що має бути якесь дно, червоні лінії, які росіяни не перетнуть, бо ж є моральні закони, закони людяності. Усі ці соціальні історії, які я досліджую, це, як протиотрута для тих, хто вірить, що існують межі деградації чи аморальності.
Вбивці росії, які вбивали росіян, тепер там герої. Вони викладають у школах, про них пишуть книжки та знімають фільми. Вбити на росії вже не злочин, бо чим більше йде війна, чим більше деградує російське суспільство, чим більше мілітарі пропаганди, тим більше на росії бажаючих вбивати. Й тим більше тих, кому байдуже кого вбивати, українців, німців, поляків чи росіян.
З одного боку, це погано. Бо от зараз, коли путін збільшив кількість армії, йому немає сенсу оголошувати мобілізацію, чи починати полювання на людей, як це було в ОРДЛО (операція "бусік"), бо черги на підписання контракту на росії великі.
Грошове забезпечення, соціальні гарантії та можливість вбивати, безкарно вбивати, безкарно гвалтувати, безкарно мародерити, просто заворожують росіян й манять їх на війну.
Не буде ні червоних ліній, ні людяності, ні чогось такого, що людство могло б очікувати від суспільства, що еволюцінує. Ми це маємо пам’ятати щохвилини.
З іншого боку, це гарно. Бо, як ми пам’ятаємо більшість подій на росії прогнозовані щодо фіналу, тому я, як ніхто інший вірить у кінець цієї соціально-політичної субстанції.
Збільшення до критичної маси людей які бажають та вміють вбивати, збільшення агресії у суспільстві, збільшення деградації суспільства призведе до суспільного вибуху.
Ось ці горе-матері, які розчленили своїх дітей, канібали, маньяки, гвалтівники, усі вони розуміють безкарність та відкривають для себе нові можливості. Бо ж одягнувши на себе "горку" вони отримують індульгенцію, отримують виправдання, отримують підтримку суспільства, й звісно, починають відчувати себе людьми, що "тримають бога за бороду", тобто тими, кому можна усе.
З огляду на російські реалії, як тільки лінія фронту поповзе до кордонів росії, як тільки у повітрі запахне знищеними російськими полігонами, сховищами зброї, заводами й навіть кремлем, усі ці моральні потвори, будуть зрештою загнані у рамки своєї країни-чикатіло, де будуть продовжувати вбивати.
Ну, не існує для росії іншого сценарію, бо цей, написаний самими росіянами.
Я не буду перераховувати кількість злочинців, які отримали перепустку на волю в обмін на контракт в "сво", як і не буду перераховувати за які саме злочини вони були засуджені й які вже зчинили, як тільки опинилися серед цивільного населення, я просто хочу, щоб ми зрозуміли- вони ніколи не зупиняться, навіть, якщо в них не буде можливості вбивати нас, вони все одно знайдуть кого вбити. Шкода, що цього не розуміє світ. Саме тому, ми маємо показувати справжнє обличчя росіян, щоб ні у кого не було ілюзій з приводу того, що вони зміняться чи зупиняться.
Тому наступна, наступна, й наступна за наступною мої розповіді будуть про злочини росіян, бо це зло звикло носити маску й вірити, що їх ніхто не бачить, й не покарає. По світу ще досі багато людей, які носять рожеві окуляри та думають, що ця триколорадна субстанція може бути чимось окрім зла.