Почему Байдена на самом деле убрали с гонки?

Камала Гаррис очень оперативно выгрызает право на номинацию у демократов. Действовать нужно было со скоростью звука и после того как это происходило могу сказать, что Гаррис была четко и заранее подготовлена по сценарию снятия Байдена.

Далее текст на языке оригинала

Що, до речі, породило нову конспірологію про історію із зняттям Байдена як ретельно підготовлену політтехнологію, розіграну для широкого загалу.

"Стрибком мангуста" Гарріс завоювала підтримку основних донорів і спонсорів, конгресменів та делегатів Чикагського з'їзду. Ну не підтримав ще Обама – ну так підтримає згодом.

А далі пішла "жара" серед республіканців, які змушені трансформовувати меседжбокси та рамки кампанії.

Одна справа воювати з немічним Байденом мінусовою технологію про його вік та здоров'я, а інша справа – воювати із живою, рухливою і доволі жорсткою жінкою (колишній прокурор, як не крути) та ще й із дійсно голлівудською каліфорнійською посмішкою.

Ситуація із електоральним ландшафтом, якщо просто і коротко, наступна. Трамп – за електоральним моделюванням по штатам переможець гонки, він на першій позиції в загальному рейтингу, в рейтингу у "хитких штатах", однак вже досяг у електоральному розширенні певного насичення. Замах дійсно йому добавив.

Однак, його нинішня кількість виборців, які готові за нього проголосувати – це стеля. Її достатньо, щоб виграти, але це якщо б вибори прийшли у сьогоднішній вівторок.

Трампу конче необхідно отримати незалежних виборців, виборців-республіканців, яких він відлякує (наприклад, електорат Гейлі), виборців, які не планують йти на дільниці. Він хоче гарантованої перемоги.

Демократи ж своєї стелі не досягли. У них лаг для електорального розширення більш значний, бо останні місяці виборець демократів "деморалізовувався" та деактивовувався поведінкою Байдена, який вселяв невпевненість у майбутньому.

Тому і Байдена прибрали з гонки – він замість перспективного розширення породжував зворотній процес – прогресуючий відток. З ним "хиткі штати" не взяти. Дійшло до того, що із Байденом, за даними закритих опитувань, демократи могли втратити навіть Вірджинію та Нью-Мексико.

Задача Гарріс – "завести" якомога більше жінок, афроамериканців, латиноамериканців та молодь в свою електоральну обойму в базових і хитких штатах. Звісно, при цьому не втратити поміркованих демократів надмірним лівацтвом, бо у Гарріс, як деякі вважають, є схильність до цього.

При цьому Гарріс точно може спробувати позмагатись за голоси поміркованих республіканців, совість яких не дозволяє голосувати за Трампа. Та за Байдена у них немає особливих підстав йти також. Ймовірніше за все, вони планували б залишитись вдома під час голосування.

Позавчора видання Newsweek повідомило, що одна із коаліцій виборців республіканки Ніккі Гейлі, раніше відома як "Голосуючі за Гейлі і Байдена" (у Гейлі є й інші комітети політичної дії), пообіцяла підтримати кандидатуру демократки Гарріс.

Це рішення було прийнято незважаючи на заклик віддати голоси за Трампа від самої Гейлі. Це одна з технологій для орієнтування електорату, але надзвичайно перспективна.

Гейлі у супервівторок, нагадаю, отримала по країні десь 2 млн голосів і не всі з них із задоволенням могли сприйняти новину про потребу голосувати за Трампа. Виборець Гейлі – це переважно поміркований республіканець із вищою освітою.

Зрозуміло, що Гейлі буде із своєю партією. Вона виступала на з'їзді республіканців і гостро критикувала Байдена і Гарріс: "У Камали була одна робота. Одна робота! І вона полягала в тому, щоб навести лад на кордоні. А тепер уявіть, що вона відповідає за всю країну?".

Але якось раніше Гейлі кинула цікаву фразу: "Якщо Трамп стане кандидатом від республіканців, ми отримаємо президента Камалу Гарріс. Запам'ятайте мої слова". Гейлі також часто попереджала, що Байден не буде кандидатом від демократів. Жіноча інтуїція та політичний досвід все-таки у неї на високому рівні, чого ж тут.

Якщо Трамп взяв би Гейлі віце-президенткою у парі із собою – він отримав би дуже потужного і зубастого гравця, яку успішно можно було використати в боротьбі з Гарріс. Кидати в медійну атаку на Гарріс краще було б жінку, бо Трамп з його відомим ставленням до жінок ризикував виглядати надзвичайно непривабливо в очах тих, хто ще не визначився.

Ну і тепер, якщо я правильно розумію стратегію політконсультантів демократів, суть якої у бажанні максимально прибрати поміркованих республіканців та незалежних до своїх рук, Гарріс буде враховувати це при визначенні кандидатури на свого віце-президента.

Крім губернатора Пенсільванії Джоша Шапіро і губернатора Північної Кароліни Роя Купера, останнім часом частіше звучить прізвище губернатора Кентуккі Енді Бешира. Фокус у тому, що Бешир став губернатором в штаті, який вважається оплотом республіканців. Проти Бешира в штат приїжджав агітувати особисто президент Трамп у 2019 р., однак це не допомогло – Бешир переміг республіканця із розривом у 0,4%.

Останнім часом Камала почала ділитись в X уривками кліпів за участю Бешира. Бешир вже вступив у активну полеміку з Ді Венсом – канцидатом у віце від республіканців. Тому, думаю, його можна також вважати одним із головних фаворитів.