Путинская вендетта в Грузии
Скоро может произойти величайшая электоральная победа Кремля в другой стране. И страна эта была избрана иезуитски удачно – Грузия, в которой 26 октября пройдут парламентские выборы. Кстати, по полностью пропорциональной системе (предыдущие были по смешанной системе).
Далее текст на языке оригинала
Саме у Грузії вдало обігрується технологія патологічного страху війни із РФ. І справа не у білбордах із зображенням зруйнованих українських міст. Справа у тому, що самі грузини, особливо на периферії, обирають грошову "синицю" у руках ніж журавля гідності у небі.
Опитування Georgian Opinion Research Business International показує, що на виборах переможе "Грузинська мрія" (59,3%), що поступово штовхає країну в обійми РФ і викреслює європейську інтеграцію з порядку денного. Блок "Єдність – Національний рух" Тінатін Бокучави, головна опозиційна сила, має лише 13%.
Опитування опозиційного каналу Formula TV показують, що рейтинг у "Грузинської мрії" лише у районі 32%. Хоча, реальної соціології по виборах у Грузії знайти важко, адже вона звичним чином використовується в якості технології орієнтування виборців.
Інші партії – у межах 5-8% і менше (на виборах встановлений 5% бар'єр). Шанси є в опозиційної сили "За Грузію" Гахарії та в Альянсу "Сильна Грузія" банкіра Хазарадзе. Певним з'єднуючим ланцюгом між цими двома партіями намагається стати президент Зурабішвілі.
Є також "Коаліція за зміни". Всі вони намагаються позиціонувати себе як альтернативу головній опозиційній партії – "Єдиний національний рух".
"Грузинська мрія" олігарха Іванішвілі пробує на цих виборах продати дві тези – мир та економічний ріст. Плюс олігарх намагається капіталізувати електоральне розширення особисто своєю персоною, адже заявив про повернення у публічну політику в якості почесного голови партії.
Перебуваючи при владі із 2012 року Іванішвілі фактично побудував ефективну мафіозну конструкцію, яка тепер віддана на геополітичний аутсорс в його приватно-кланових інтересах. І звалити її буде непосильно. У принципі, Іванішвілі побудував режим, який дуже схожий на орбанівський в Угорщині.
Опозиція повністю розбалансована, роздріблена і маргіналізована завдяки медійному тиску та міжособистісній гризні.