Реальные переговоры будут. Но не между Киевом и Москвой

Все активно обсуждают переговоры, которые начнутся 20 января после инаугурации Трампа. Иногда почитаешь ленту – прямо, сакральная дата выходит. Кто-то ждет, что 20 начнутся переговоры, а 21 прямо мир уже, то есть в феврале уже демобилизация. Скептики говорят, вообще ни на что не повлияет, переговоры и сейчас продолжаются.

Далее текст на языке оригинала

Насправді, скептики частково мають рацію. Переговори йдуть уже зараз. Як ішли і місяць тому. Якщо ви наполягаєте на тому, що переговори у нас заборонені законом – назвіть це консультаціями. Я завжди роблю вибір між "шашечки або їхати" на користь "їхати". І мені все одно як називати.

Так от, друзі, коротко і по суті.

Переговори (консультації) вже почалися. Трамп ще не вступив на посаду, але він уже обраний президент і з ним рахуються. Тому всі зацікавлені особи активно спілкуються з його оточенням. Українська делегація вже зустрічалася офіційно, до Москви їздив Такер Карлсон (думаю, це було не просто інтерв'ю, а прохання публічно позначити позицію Кремля). Консультації йдуть дуже активно. І 20 січня (21-го чи 30-го, не важливо) вони можуть просто перейти у формальну площину. Не більше. Ключові рішення можуть бути ухвалені до і після – у будь-який час. Тож не заморочуйтеся на даті.

Головне, про що хотів написати.

Переговори дуже важливі, але найважливіші – не між Києвом і Москвою. Загострення між Вашингтоном і Пекіном, різкі китайські санкції щодо сурми, галії та Німеччини – це прелюдія. До великих, визначальних для нового світового порядку, переговорів. Між двома ключовими гравцями – США і Китаєм. На них багато чого визначатиметься, зокрема й питання російської агресії в Україні.

Чи означає це, що нам варто скласти лапки і просто чекати? Ні. Таке очікування завжди закінчується дуже погано. Не забиваєш ти – забивають тебе. Тому наше завдання зробити все, щоб для США ми були занадто важливим елементом великої мозаїки. Елементом, який не можна використовувати, як розмінну монету. І тут важливо все. Ситуація на фронті і здатність продовжувати бойові дії. Не тільки здатність, а й готовність.

Стан економіки та її перспективи – Трамп має розуміти, наскільки вигідно співпрацювати саме з нами. Тут дуже багато моментів і далеко не всі залежать від мистецтва переговірників. Тож усе дуже просто за старою формулою: "Нам своє робити". Кожному на своєму місці...