Сідней

Австралія, як держава займає цілий материк, вона входить в десятку найбільших за площею країн.

Специфіка цієї країни полягає у тому, що вона відірвана від інших частин (материків) і завдяки цьому тут сформувався особливий життєвий колорит людей і багато інших речей, які дуже відрізняються від Європи чи Азії.

Головною особливістю якраз і являється те, що країна живе своїм життям, так би мовити автономно від решти світу.

Але, безумовно, незважаючи на усю специфічність цієї країни, багато можна знайти доказів, які підтверджують вплив інших цивілізацій на Австралію, більше того, австралійська цивілізація якраз і формувалась здебільшого під впливом перш за все – європейської цивілізації, а також індійської і безумовно китайської.

Я про це почав саме тому, що переважна більшість туристів, які сюди прибувають і відчувають, що вони приїхали в інший світ.

Так сталося, що мені випала можливість вже достатньо довго бути в Австралії перш ніж прибув у Сідней.

Спочатку був Кернс, потім Брисбен, а тепер Сідней.

Коли я планував поїздку в Австралію, я склав план своєї подорожі і на завершальному її відрізку я мав визначити куди поїхати в Мельбурн чи Сідней.

Чесно кажучи, мене дуже приваблював і Мельбурн, з багатьох причин, але все-таки віддав перевагу Сіднею, сподіваючись на те, що колись ще вдасться побувати і у Мельбурні, і в Новій Зеландії.

Сідней – найбільше місто Австралії, тут проживає біля 5 млн.людей. Це п’ята частина населення усієї Австралії.

Місто надзвичайно гарне і комфортне для життя. Вже декілька разів у світовій номінації Сідней визнавався найкращим містом світу.

Може воно так і є, хоча мені особисто більше сподобався Брисбен – як на мене, це місто краще для життя, більш комфортне і в ньому багато переваг якщо порівнювати з Сіднеєм.

В Сіднеї, коли я тільки туди прибув, було достатньо тепло, але був дуже сильний вітер і важко було навіть ходить, тому що пориви вітру були дуже сильні.

Сідней – дуже велике місто за територією, одне з найбільших, хоча густота населення не дуже висока, трохи більше 300 людей на квадратний кілометр.

Місто дуже дороге, ціни тут набагато вищі ніж в тому ж Кернсі чи Брисбені.

Це пов’язано з тим, що переважна більшість еміграції прибуває саме в Сідней.

В Сіднеї немає звичного для нас центру, наприклад, як це є у багатьох великих містах світу, де розташовані, наприклад, урядові квартали, ділові квартали, чи просто якийсь історичний центр.

Місто складається із 38 муніципальних формувань, які об’єднуються і таким чином управляють цим великим містом.

Безумовно і тут є райони, які мають ознаки центральних – наприклад діловий центр, але це зовсім не так, як в інших великих містах.

В місті багато цікавих місць, які обов’язково варто побачить.

Безумовно самою головною пам’яткою Сіднея – є Оперний театр. Його знають усі, це візитна карка міста.

Споруда дійсно грандіозна і унікальна. Можна лише здогадуватись, як важко було втілити в реальність цей архітектурний шедевр.

Будували оперний театр 16 років і його вартість 100 млн.австралійських доларів – це самий дорогий об’єкт.

В театрі 900 різних приміщень, декілька залів, є ресторани. Вміщує він більше ніж 5,5 тис.глядачів.

Як на мене, то зовнішня частина театру набагато більш гарна ніж внутрішня.

Дуже гарним є міст Харбор-Брідж, який з’єднує береги Сіднейської затоки.

До речі, я жив в готелі, де з вікон мого номера відкривався чудовий краєвид затоки і оперного театру, і цього мосту.

Перш ніж перейти до фотографій Сіднея і їх коментарів, невелика розповідь як в Сіднеї було організовано Олімпійські ігри в 2000 році.

Коли було прийнято рішення, що чергові Олімпійські ігри пройдуть у Сіднеї, влада цього міста почала думати, а де розмістити велику кількість олімпійській об’єктів з урахуванням інфраструктури міста і великого напливу туристів на ігри.

І рішення було геніальне. На великій території в межах міста було звалище сміття, яке вивозили туди десятиліттями, поки не було побудовані відповідні заводи, які його переробляли.

Так от на цій території було прийнято рішення побудувати усі основні олімпійські об’єкти, в тому числі і олімпійське селище.

Був знятий великий шар землі разом з сміттям, завезено туди землю, все це привели у відповідність з екологією і замість сміттєвого звалища на великій території були побудовані олімпійські об’єкти.

Але Олімпіада була на грані зриву, оскільки екологи, громадськість Сіднея забили тривогу. В тому місці протікала невелика річка, по берегам якої оселились якісь унікальні жаби, яких більше ніде в Австралії не збереглось.

І протести людей, незважаючи на Олімпіаду, були настільки сильні, що влада міста вимушена була вкласти великі кошти і змінити русло цієї річки і виділити для цих жаб територію в десять раз більше ніж було. Зараз там велика популяція жаб і красивий парк, де люди відпочивають. А усі олімпійські об’єкти – у загальному користуванні. Олімпійське селище було продане – кожен хто бажав міг купити там собі квартиру.

А тепер Сідней, яким я його побачив і невеликі коментарі.

Під нами Австралія, величезні простори, краєвиди Сіднея перед посадкою літака із Брисбена.

Політ тривав одну годину, відстань між Брисбеном і Сіднеєм – 900 км. Авіакомпанія Вірджін Австралія.

А це такі види із вікон мого готелю, круїзний лайнер.

Знаменитий міст, довжина якого більше 1 км, але один проліт довжиною 500 м. Міст побудований у 1932 році.

Криша оперного театру.

А це вже Сідней

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук