Иранские баллистические ракеты могут изменить динамику войны в Украине: что о них известно
Об иранских баллистических ракетах. Поскольку факт поставки врагу баллистических ракет Fath-360 из Ирана можно считать свершившимся, то выскажусь по этому поводу. Тем более что о них уже понаписали всякого.
Далее текст на языке оригинала
По-перше, "балістична" – це не про розміри та вибухову потужність. Це означає тільки, що двигун ракети працює лише на початковій ділянці траєкторії, а далі вона летить по законах земного тяжіння та аеродинаміки, як, наприклад, куля. На відміну від крилатих ракет, в яких весь політ відбувається з роботою двигуна, як у літаків.
У Вікіпедії Fath-360 чомусь порівнюють з американською системою M142 Himars. Це не найкраще порівняння, тому що "Хаймарс" є суттєво більш технологічним. Аналогом Fath-360 є російська система залпового вогню "Торнадо-С", бо вони мають спільне походження з СРСР. Тому співпадають і дальність польоту 120 км, і вага бойової частини 150 кг, і навіть наводяться іранські ракети по радянсько-російській системі "Глонасс". До речі, як з’ясувалося, "Глонасс" в Україні працює поганенько, тому агресор змушений переходити на американський GPS.
Тобто, мова іде про 200-300 ракет і невідому кількість пускових установок для систем залпового вогню дальнього радіуса дії. Таку кількість ракет можна вистріляти за тиждень, якщо економити – за місяць. Для наших прифронтових міст, у першу чергу, Харкова, це погана новина – обстріли дещо посиляться. Але ні про яке руйнування української енергетичної системи та перелам у війні, про що вже занили у ЗМІ у нас і за кордоном, не йдеться.
От якщо Іран почне постачати Росії балістичні ракети "Зольфагар", які несуть тону вибухівки на дальність 700 км (у нього самого їх обмаль), тоді у нашої критичної інфраструктури серйозні проблеми майже гарантовані.
Постачання обмеженої кількості ракет Fath-360 виглядає як спроба змушення США до переговорів з Іраном. Бо в Ірану загострилися давня проблема: гроші або ескалація. Якщо домовитися зі Штатами про зняття напруги і запуск чогось подібного до програми "Нафта в обмін на продовольство", то верхівка Ірану продовжить без потрясінь набивати кишені клятими доларами. Якщо не домовитися, то Іран починає масове постачати зброї недоімперії, а в обмін, як подейкують, отримує технології створення ядерного вибухового пристрою. Але тоді зростає ризик штатівських авіаційно-ракетних ударів по Ірану.
Ядерні матеріали у збройній концентрації Іран вже начебто виробив, а от практичної конструкції не має. Це важливо, бо правильна конструкція забезпечує і надійність, і ефективність ядерної зброї. Наприклад, технологія "нейтронного дзеркала" дозволяє як мінімум у півтора раза збільшити потужність вибуху при тій же масі ядерного матеріалу.
Залишилося почекати, як іранську колізію буде вирішено. Повз нас це точно не пройде, так що все побачимо і відчуємо. Бо не думаю, що Іран симетрично США заборонить удари своїми ракетами по українській території.
Тому філософське питання муляє все більше: чому "вісь зла" здатна діяти значно більш рішуче та ефективно, ніж наші цивілізовані, потужні і розвинуті партнери?