Итоги мирного саммита. Кого изберет Россия для последующих переговоров?
Довольно сдержанно воспринимаю результаты Швейцарского саммита мира и считаю его ограниченно успешным. Хотя и признаю, что в сложившихся условиях достичь большего было крайне сложно.
Далее текст на языке оригинала
З позитиву – це те, що Саміт таки відбувся, хоча Росія і Китай доклали чимало зусиль для його зриву. У спільному комюніке у черговий раз було підкреслено, що мир в Україні повинен базуватися на визнанні нашого суверенітету та територіальній цілісності, а також інших принципах ООН. Там є навіть завуальована згадка про "мирний план Зеленського" у вигляді посилання на резолюцію ООН, яка на цьому плані і базується.
З негативу – те, що ми втрачаємо світову підтримку, у першу чергу, з боку Глобального Півдню. Тому що згадану резолюцію ООН підтримало 140 країн, а більш м’яке комюніке Саміту – лише 80, та ще й два учасники згодом відкликали підписи.
Недоімперія постійно співає країнам Африки і Латинської Америки про боротьбу з колоніалізмом, виставляючи Європу і США у вигляді загарбників. І ця риторика непогано лягає на колективну свідомість колишніх колоній, у яких повно застарілих претензій до розвинутих країн.
Але чому Україна практично мовчить про те, що ми ведемо визвольну війну проти того, щоб нас знову силою не зробили російською колонією?! Україна, а ніяка не Росія насправді очолює антиколоніальну боротьбу у світі! І ми не хочемо бути колонією ні Штатів, ні Європи, і тому укладаємо конкретні безпекові угоди з різними країнами.
Скільки представників Глобального Півдня належним чином проінформовані про цю позицію України? У значній кількості з них взагалі переконані, що це Україна за наказом США напала на Росію, і та зараз відчайдушно боронить власні території...
І є ще один значний результат Саміту, який поки що не можна однозначно визначити як позитивний або негативний. Це те, що у спільному комюніке фактично анонсовані майбутні переговори за участі агресора, бо інакше мирний процес не буде успішним.
Президент Зеленський вважає, що як тільки РФ почне дотримуватися принципів ООН, то з нею можна буде домовлятися про мир. Але з якого дива у Кремля виникне таке прозріння і каяття – невідомо.
Є два варіанти участі недоімперії у наступному Саміті миру. Або її буде представляти хтось відносно чистий на зразок Кириєнка, що отримав вказівку бути адекватним. Або це буде умовний Алкодмитро, який почне розповідати, що України не існує і не існувало, Європа давно замерзла без російського газу, а Штати зазнали геополітичної поразки, тому на додачу до п’яти українських областей треба віддати Росії ще й Аляску...
Адекватність агресора на переговорах, які вже точно будуть, визначить фронт. А у цьому сенсі все вкрай складно, хоча є й обнадійливі ознаки.