Как можно организовать ротацию на фронте

Недавно Financial Times опубликовал статью, со ссылкой на источники ВРУ, что мобилизационный резерв Украины составляет 3,7 млн человек призывного возраста.

Далее текст на языке оригинала

Плюс 1,5 млн людей з інвалідністю (як ми нещодавно дізналися, інвалідність буває різною) і 600 тис. заброньованих осіб (хоча Уряд наводить інші цифри).

Себто, за умови справедливого підходу, коли воюють всі придатні, що два-три роки можна було б проводити повну ротацію ЗСУ.

Відвоював своє — повернувся на економічний, політичний, культурний і інший фронти.

І, до речі, це було б дешевше для економіки держави, якби було проведено детінізацію і не потрібно було б платити хабарів, бо війська уникнути було б неможливо.

А вивільнений фінансовий ресурс скерувати на покращене забезпечення війська, щоб мінімізувати безповоротні втрати та поранення.

Зрозуміло, що комусь з політично-зрадницьких мотивів захотілося закапсулювати цю ситуацію: 1 млн воює і потім половина, яка виживе, хай голосує як хоче, а 4 млн чекають і вдячно підтримають того, хто "припинив цей жах" (насправді, ніхто ніщо не пробачить і майбутнє жорстоко покарає за минуле). Причому, брешучи в очі, що нема ким замінити бійців на передку.

Водночас такий підхід, з погляду державних інтересів, не лише поглиблює небезпечний розкол у суспільстві, коли одні не розуміють інших, але й спричиняє ситуацію, що коли закінчиться 1 бойовий мільйон, решта 4 млн підіймуть руки, й коли окупант стоятиме на порозі їхньої оселі — не вмітимуть вставити магазин в автомат, навіть якщо він у них випадково буде.

Це замість того, щоб за два роки мати 1 млн бійців, які йдуть у запас і повертаються до мирного життя (зі зброєю напоготові у сейфі), а на заміну їм виходить наступний вже навчений мільйон, а ще за 4 роки у нас вже 4-5 млн армія людей з бойовим досвідом, яку здолати неможливо. Депутати та президенти мали б пільгу — воювати б йшли через 4-5 років, урядовці — одразу після звільнення.

З погляду фінансових витрат держави — нічого б не змінилося, навіть форма видається раз на два роки. А от з погляду боєздатності, ефективності і єдності нації — вона б точно зросла в рази.

Голодомори — це результат безголовості нашої еліти, яка ніяк не могла зрозуміти, що єдина і ключова цінність для народу — самостійна держава. Еліти, яка весь час металася між різними популістичними концепціями тих часів і мудрішала лише в екзилі, якщо доживала до еміграції.

А далі, коли держава програвала, приходив окупант і робив з народом, що хотів. А хотів переважно винищити, щоб заселити благодатну територію своїми, переселенцями, які будуть потім розповідати за дружбу, язик і общіє корні.

Тому можна безконечно формувати бригади з Генштабу (до речі, як там ситуація, 4-5 000 майорів, полковників, генералів дійшли на фронт з березня 2024?), відправляти генералів в окопи, формувати корпуси й нові бригади — якщо немає фундаменту і розуміння, то результат саме такий, як маємо зараз.

І, до речі, можна й далі сміятися з гіперлупа, але ми входимо в епоху Зоряних Воєн, наразі на нашій планеті. Де хоробрість солдата лише з автоматом і лопатою завершується невідомою могилою. Все вирішуватимуть високі технології, їхній масовий і серійний випуск.

Це вже вам не якісь міністри чи майори розповідають, а генерали, які реально були в окопах тоді, коли дехто від повісток бігав.