Китайский "русский мир" в ОРДЛО: о мимикрии и бесхребетности в "народной республике"

Каждая новость из ОРДЛО это не просто прожитый день, событие, преступление или просто социальная ситуация, это срез войны. Это ее морщина, шрам, кирпич в его постройке. Поэтому, исследуя эти маленькие штрихи, мы можем видеть все "поле боя" в целом.

Далее текст на языке оригинала

А спостерігати зміни, які відбуваються під час війни у суспільстві, економіці, психології окупанта чи його колаборантів дуже важливо, бо це може бути ознакою чогось важливого.

Новини про життя людей в ОРДЛО, це з одного боку, просто новини, просто коментарі, просто події, але ми маємо розуміти, що це події в окупації, які обумовлені впливом окупаційного режиму на суспільство.

Ось спілкуючись з людьми зробила висновок: мало хто замилюється над тим, що суспільство ОРДЛО змінюється синхронно з російським суспільством.

А це дуже важливе спостереження. Бо проблеми, що виникають на росії через деякий час виникають у ОРДЛО чи ТОТ. Тобто можна щось спрогнозувати.

Те саме відбувається з суспільною поведінкою, мораллю, психологією критичної більшості населення ТОТ. Воно чітко реагує на зміни у російському середовищі та, як хамелеон, копіює усе, що там відбувається. Тобто, знаючи ці фактори, можна теж щось спрогнозувати або змоделювати поведінку суспільства.

Маленькі люди, якщо вони живуть в одному місті, області чи країні, це вже суспільство, бо живе за своїми законами, психологією, звичками, а суспільство, це вже рушійна сила, в тому числі й війни.

Залежність людини чи кількості людей від "ікони стилю", лідера, лома, гуру, божества насправді велика сила, бо ж на виході ми маємо абсолютно маніпульовано-заангажовану кількість людей, які будуть мімікрувати під дії та думки свого лідера.

Чим більше підписоти, тим більше вплив лідера, тим більше людей, які мімікрують, щоб бути схожими на свого лідера поведінкою, думкою, моральними законам чи навіть смаковими та стильовими уподобаннями.

Тобто лідер думки-ікона стилю чи політичний лідер завжди буде мати купу хамелеонів, які будуть копіювати дії свого лідера, його поведінку, його уподобання, любити тих, кого любить він й ненавидіти усіх, кого ненавидить він.

Саме тому зараз росія стільки вкладає у формування соцмереж та лідерів суспільної думки, бо керування суспільством зараз у режимі он-лайн призводить до найвищих результатів.

Керувати суспільством, створивши для нього кумира, це найпростіша маніпуляція. Не просто так написано у Писанні "не створи собі кумира" й подано це, як один з страшних гріхів, бо людина свідома завжди має свою думку й свою велич та не потребує кумирів, а тим більше, ніколи не буде мімікрувати під них.

Самодостатність нації, це бути собою, а не мімікрувати під окупанта чи колонізатора. Самодостатня та розвинута нація ніколи не буде шукати привади у чужій історії, національних стравах чи культурі, бо в неї є своє.

Ось чому росія, як не самодостатня нація, яка немає ні історії, ні культури, завжди мімікрує під сильнішого.

Саме тому, щоб знищити націю, колонізатор чи окупант знищував її історії, історичних лідерів, історичні звички, автентичні уподобання.

Втративши своє, суспільство починає шукати, а що ж можна натягти собі на голову, щоб бути красивим, як от лідер чи окупант, й зникає.

Ось саме так й поводить себе населення ТОТ, бо в критичній своїй більшості, залежній від любові до росії, втративши свою автентичність, вона все більше й більше починає шукати, який саме кокошник чи хіджаб вдягнути, щоб бути схожою на свого кумира.

Тому критична більшість населення ОРДЛО швидко реагує на зміни у російському суспільстві та змінюється, спотворено натягуючи на себе то кокошник з сарафаном, то хіджаб, то ханьфу.

Отже, досліджуючи життя з зони окупації, я бачу й зміни, які відбуваються на росії.

На росії наразі дуже модно бути китайцем.

Саме так. Не скрепним православним та усе таке в хрестиках, а у халаті, паличках, з юанями та ієрогліфами. В ОРДЛО з запізненням, але теж почався китайський бум.

До цього модно було бути православним. Потім модно було бути мусульманином.

Але зараз модно бути китайцем.

Можливо по закінченню цього періоду "нарід Донбасу" буде виглядати якось так: лапті на ногах, кокошник з хіджабом на голові, в руках китайські палички, на трусах путін, на шиї пентаграма сатани.

Мешканці ОРДЛО вивчають китайську мову, наймають репетиторів дітям, вивчають культуру, опановують національну китайську їжу, бо дуже модно вийти заміж за китайця та поїхати у Піднебесну, бо у "народній республиці" життя пабагатому якось не складається.

Нагадаю, що до цього мешканці ОРДЛО, як й критична більшість росіян, рвала на собі косоворотку, доводячи, які вони скрепні.

Потім "народ Донбасу" вдягнув хіджаби й завів пісню "наши православные братья мусульмане". Зараз залишають батькам своїх дітей від бурятів, кадирівців та йдуть народжувати від китайців.

Китайців в ОРДЛО поки не багато, але їдуть й сюди. Кажуть, дуже привабливі умови для проживання.

Люди в ОРДЛО масово йдуть до модних масажних китайських салонів, п’ють китайські таблетки від усього, бо ж на травках "народні тисячолітні ліки", одружуються на "багатих" китайцях, народжують дітей.

Чому такі зміни? Поясню!

Й на росії й у ОРДЛО проросійські колаборанти відчувають за Китаєм силу та майбутню владу над росією. Тобто вплив Китаю на росію вже настільки сильний, що суспільство це відчуває й мімікрує під сильнішого.

Що ж, як на мене, ці зміни гарні. Про вплив Китаю на росію я вже писала.

Росіяни теж розуміють й вплив санкцій на економіку росії, й розуміють закінчення цієї війни, й прораховують наслідки, в тому числі економічні, тому за ці 2 роки велика кількість росіян покинули росію.

Звісно, це не добре для світу, що триколорадне зло так швидко розповсюджується. Але, думаю, що світ сам дасть собі раду.

Щодо окитаювання ОРДЛО, усе проходить, й це пройде. Але дуже смішно спостерігати за тим, як нарід Донбасу, знищуючи своє коріння, намагається намалювати собі узький глаз руський.