Коррупция убивает. Почему Зеленский должен быстро очистить свое окружение?
Запад часто упрекает Украину за коррупцию как главное препятствие к НАТО и ЕС.
Иногда эти требования действительно предвзяты и базируются больше на страхе за собственные кальсоны. Впрочем, скандальный кейс с прокурорами-инвалидами и миллионеры из МСЭК дарят циникам, уставшим от украинской войной, дополнительные козыри, пишет Марина Данилюк-Ярмолаева для espreso.tv.
Далее текст на языке оригинала
Генеральний прокурор Андрій Костін подав у відставку, а заявою на звільнення озвучив кількість інвалідів у прокурорських погонах лише на Хмельниччині — 61 особа.
Ця цифра точно вразить західних партнерів, які регулярно дають суттєві транші українському бюджету якраз на пенсійні виплати та соціальну допомогу.
На секунду — уже зараз у нашому бюджеті кожна друга гривня від наших союзників. Щонайменше 200 мільярдів союзники нам дають на пенсії — це гроші МВФ, США, Японії та Норвегії — тобто всіх тих, хто вміє зводити бухгалтерські таблиці.
Уже зараз вони здивовані, у якій спосіб ми частину їхньої допомоги перерозподіляємо між кишенями прокурорів. Тому не варто дивуватись, коли на фінальних виборчих мітингах перед реднеками Дональд Трамп згадає цей кейс в яскравих фарбах і бити його буде нічим.
Другий момент. Світовій спільноті дещо набридла українська війна — все частіше висловлюється бажання посадити нас за стіл із Кремлем, аби українці не ятрили їхню інфантильність своєю незламністю. Тож аргументів, чому треба підтримувати Україну зброєю та грошима на належному рівні стає все менше — особливо, якщо банити поїздки на престижні майданчики опозиції, військових та незалежних ЗМІ.
Причин охолодження до Києва багато — це й ілюзорне враження, що з Росією все одно можна домовитись, ось-ось Путін помре, і відверте небажання вмирати замість українців у війні, яка вже давно вийшла за межі сусідського конфлікту за території та історичну спадщину Русі. І офіційне визнання, що Зеленський у вигляді морального авторитету Захід уже не чіпляє.
Прокурорські лайфхаки, як підзаробити грошенят в часи війни на фейкових інвалідностях матимуть свій довготривалий негатив.
Не секрет, що Андрій Костін як генеральний прокурор — був головним спікером щодо воєнних злочинів Росії. Дещо заплющимо очі на те, що цього пана в партійний список "Слуг Народу", а потім і на престижну посаду взяли через багатолітнє знайомство з очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Костін дуже багато коментував про колаборантів, братські могили в Бучі та Ізюмі, а ще про тисячі вкрадених дітей. Можна з сумом констатувати, що липові інвалідності прокурорів змусять засумніватися у всіх цих тезах. Особливо, якщо хтось зі скандальних силовиків був дотичний до збору доказів тих самих злочинів росіян.
Так само піддаватимуть сумніву будь-які звернення до західних партнерів від уповноваженого з санкційної політики Владислава Власюка. Адже не може роздавати ляпасів США та Німеччині людина, чий татко має "яскраву" декларацію, а сам при цьому є звичайним лікарем МСЕК у Вінниці. Чи може вчити союзників чистоті бізнесу чиновник, у якого рильце теж у пушку?
І нарешті про СБУ, яке зараз пішло у гості до численних очільників МСЕК. У свіжій новині про миколаївську чиновницю чорним по білому сказано, що улюблений син корупціонерки за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення зробив російський паспорт в Одесі в генконсульстві РФ. Питання, де було СБУ, і скільки ще таких паспортів придбано тими, хто сподівався, що скоро тут буде Росія? Врешті — чому наші спецслужби не цікавились, чим займалось вороже генконсульство на території Одеси, про яку Путін згадує набагато частіше за Аліну Кабаєву.
Якщо говорити чесно, то це не Зеленський виписував особисто ті фейкові інвалідності, й точно не він оформлював російські паспорти. Утім саме його сліпа віра в купку потужних менеджерів і надання їм невластивих повноважень дозволила бардаку розквітнути бурʼянами. Тепер кожна сумнівна історія таврує президента "корупціонером" — тому я йому не заздрю.
У цій війні ми всі пливемо в одному човні — і герої, і ті, хто війну використовує як можливість вилізти з грязі в князі. Утім навіть так ми штучно обмежуємо свої маневри — даємо можливість недругам та ворогам говорити про те, що ми нікчеми, яких цікавлять чужі долари.
Поки нас їдять із середини корупційні скандали — росіяни активізують те, що вміють робити найкраще — гратись у пропаганду та пудрити мізки західним партнерам.
В унісон з новою порцією українських щурів — зʼявилась вельми цікава новина про те, як так звана російська опозиція купила будинок неподалік Білого Дому.
Перед цією новою точкою "хороших русских", від якої аж тхне новою резидентурою російських спецслужб — планують почепити три прапорці. Перший — біло-синьо-білий, його використовують деякі російські ліберали з початку вторгнення до України. А також — прапор Євросоюзу і прапор НАТО, оскільки на думку ідеологів — це "майбутні партнери Росії після звільнення від режиму Путіна". Це, очевидно, буде така липка мухоловка для наївних західних авторитетів. Мовляв, ось Росія змінюється, це теж західний світ — давайте все забудемо та пробачимо.
За задумом — у цій норі лібералізму будуть проходити регулярні заходи російської опозиції – семінари, дискусії, фандрайзингові акції, зустрічі з американськими політиками. А перша публічна акція — "дебати між представниками демократів і республіканців на тему "політика нової адміністрації у відношенні війни в Україні".
Тож країна-окупант навʼязує свій порядок денний США у питанні війни в Україні. І ні, жодним чином не розказує про те ротами своєї опозиції, як Росія виводитиме війська з території України та скільки репарацій треба виплатити за зруйновані міста.
Поки іржа корупції гризе українських прокурорів і спеціалістів Банкової по санкціях — росіяни мають на меті знову продати себе Заходу як головного арбітра Східної Європи.
Моралі не буде. Я просто хочу побажати Зеленському зрозуміти, що корупція його друзів та ближнього кола — загроза для всіх. І нарешті треба випускати за кордон якісні голоси, аби не програти битву за те, що тут буде — руїна чи ренесанс.