На Подолі відремонтували вулицю Покровську. Що з нею не так?

Днями на Подолі закінчили капітальний ремонт вулиці Покровської. Кияни почали критикувати зміни ще до відкриття вулиці і запуску автомобілів. "Хмарочос" спробував розібратися, що і чому не так з оновленою Покровською.

Публічні закупівлі на реконструкцію вулиці Покровської відбулися влітку 2019 року. Проєкт передбачав заміну покриття тротуару, прокладання тактильних смуг, встановлення болардів, нових ліхтарів тощо. Такі прості рішення мали надати вулиці того вигляду, якого, за словами архітекторів, "розумно очікувати в районі насиченої історичної забудови", пише Хмарочос.

Загальна вартість реконструкції вул. Покровської склала 42 мільйони гривень. Проєктні роботи виконувало ТОВ "Проєктне бюро “Київпроект”". До співпраці на волонтерських засадах запросили компанію ORFO Universal Design. Утім, як пояснюють у компанії, вони не розробляли сам проєкт реконструкції, а долучилися до роботи вже після його затвердження.

Зв’язок між Контрактовою і Покровською

Проєкт реновації Покровської безпосередньо пов’язаний із перетворенням Контрактової площі і вулиці Сагайдачного на пішохідний простір, адже це вимагає реорганізації системи дорожнього руху на Подолі. Зокрема, вулиці Покровська та Андріївська мають перебрати на себе автомобільний потік з Сагайдачного.

Фото: Тарас Кайдан

Безперечно, концепція реконструкції вулиці залежить від визначення її функції. Тому дещо "еклектичний" підхід до оновлення Покровської є результатом боротьби різних візій образу Подолу.

У КМДА неодноразово заявляли, що не відмовляться від пішохідної Контрактової і оскаржуватимуть нещодавнє рішення суду. До того ж згідно з дослідженням, концепцію пішохідної Контрактової схвалюють 82% жителів Подолу. Проте Рашид Халілов, головний інженер Київпроекту, не погоджується з таким підходом, вважаючи, що в концепції "Пішохідний Поділ" прийняли ряд помилкових рішень, зокрема, закрили Сагайдачного для руху транспорту. Натомість пішохідною, на його думку, має бути якраз Покровська.

"Ідею зробити Покровську пішохідною обговорювали, – розповідає урбаніст Євген Петрощук – Але зрозуміли, що людям просто не буде чого робити на цій вулиці. Так, там багато історичних пам’яток, але все ж довго біля них не погуляєш. Вулиця Сагайдачного в цьому розрізі має значно більше потенціалу для розвитку пішохідної інфраструктури".

Жовта бруківка – як на пішохідному маршруті

Перше, що впадає в око при прогулянці оновленою Покровською, це яскраво жовтий колір бруківки. За словами архітектора Антона Олійника, в концепції "Київська вітальня", яка перемогла на архітектурному конкурсі у 2015 році, жовтим клінкером маркували пішохідний маршрут у центрі міста. Тому яскраво жовта бруківка на автомобільній вулиці викладена всупереч концепції і збиватиме пішохода з пантелику. Зауважимо, що в проєкті реконструкції було передбачено мощення тротуарів фігурними елементами сірого кольору. Адже сірий менш різкий для сприйняття і ближчий до кольору проїзної частини.

Фото: Тарас Кайдан

Архітектор Рашид Халілов, причетний до реконструкції вулиці, розповів "Хмарочосу", що рішення вимостити тротуари елементами жовтого кольору прийняв замовник (тобто "Київатодор") – нібито як продовження мощення Андріївського узвозу. Мотивація такого рішення, за словами Халілова, невідома.

Піднятий перехід, але тільки один

Активісти одразу назвали піднятий пішохідний перехід на оновленій вулиці позитивною зміною. Водночас постало запитання – чому підняли лише один із трьох переходів?

За словами проєктувальника, документація справді передбачала підняті переходи на Покровській. Проте згодом "замовник запропонував зробити перехід через пров. Зелінського в один рівень із проїзною частиною, але з пандусами на підходах до нього з пониженням борту до рівня проїзної частини". Причини таких різних виборів залишаються невідомими.

Фото: Тарас Кайдан

До того ж перехід через провулок Зелінського, на думку активістів, зробили не за зручною для пішоходів віссю. Проте проєктувальник наголошує, що "перехід повинен бути організованим по найкоротшій довжині перетину проїзної частини, особливо для маломобільних верств населення".

Крім того, майже всюди по вулиці знову залишили стандартні для столиці гранітні бордюри. Альтернативою для них могли бути згладжені інклюзивні бордюри, як на Андріївському узвозі.

Бруківка – сповільнює рух, але створює шум

Позитивною зміною деякі активісти назвали викладання дорожнього полотна бруківкою, яка сповільнює рух автівок. Утім, архітектор Антон Олійник наголошує, що бруківка створює надмірний шум. Як наслідок, учні ліцею №100, що виходить вікнами на Покровську, стають заручниками цього рішення.

Як виявилося, проєктувальник замінив асфальтобетонне покриття на бруківку, сподіваючись на можливе перетворення Покровської на пішохідну (як наслідок – автомобільна Контрактова), "не зважаючи на шумовий дискомфорт на прилеглій території при русі транспорту бруківкою".

Паркан, відсутній острівець безпеки і ніякої альтернативи делінеаторам

Паркани, яким огородили тротуар біля ліцею, також стали об’єктом критики: за ними водії не зможуть чітко бачити малих за зростом учнів початкової школи, діти все рівно їх перелазитимуть, а в разі аварій паркан не убезпечить пішоходів від травм. Як виявилося, огорожу поставили на прохання ліцею №100. Експерти наголошують, що замість паркану доцільніше було облаштувати острівець безпеки.

Фото: Тарас Кайдан

"З точки зору транспорту основним на вулиці є ліцей. Тут навчаються близько 1600 дітей. Багато з них вранці під’їжджатимуть під ліцей, а тоді пішки повертатимуться до пішохідного переходу, обходячи паркан. Щоб зробити вулицю безпечнішою, варто було трохи змінити геометрію і по центру поставити острівець безпеки", – розповідає Євген Петрощук.

До реконструкції на Покровській, як і багато де в Києві, поставили делінеатри, аби запобігати неправомірному паркуванню автомобілів. "Делінеатори виглядають жахливо, але вони виконують свою функцію. Йшлося про те, що після ремонтних робіт цю функцію мали забезпечити іншими, естетично більш прийнятними, засобами", – розповідає Антон Олійник.

Але на думку проєктувальника, "з порушниками правил дорожнього руху повинні працювати відповідні органи", а Київ через делінеатори виглядає "як місто, що постійно перебуває в ремонтних роботах". До того ж Рашид Халілов наполягає, що "Покровська повинна бути пішохідною з обмеженням руху транспорту", а пішохідній вулиці острівці безпеки непотрібні.

Фото: Тарас Кайдан

Цікаво, що проєктною документацією взагалі не були передбачені стовпчики для запобігання стихійній стоянці автомобілів на тротуарах. Оскільки проєктувальник не вважає облаштування таких стовпчиків доцільним, то їх поставили лише на вимогу замовника (Київавтодору).

Відсутність тактильних смуг і велодоріжок

Відсутність тактильних смуг, за словами компанії ORFO, є грубим порушенням чинних на сьогодні ДБН: "У нашому ескізному варіанті роль спрямовувальних тактильних смуг виконувала фактурна бруківка – це той підхід, який широко застосовується в розвинених містах. На жаль, цю ідею відкинули".

Також у компанії кажуть, що велосмуга розглядалася як один з варіантів організації велоруху. На момент створення ескізних візуалізацій вона була в планах, але на візуалізацію не потрапило. "За веломобільність відповідає Департамент транспортної інфраструктури КМДА. На відміну від нас, по суті волонтерів, яких легко проігнорувати, це чиновники, які за організацію велоруху отримують зарплатню з наших податків", – нагадують в ORFO.

Фото: Тарас Кайдан

Серед іншого, активісти скаржаться на оновлене освітлення яскравого білого кольору, яке зазвичай використовують на автомагістралях. Тоді як посеред міста комфортнішим є тепле жовте світло. Останнім часом воно популярне у КП "Київміськсвітло", хоча, розповідають в ORFO, "повністю нехтує естетичними, ергономічними та емоційними параметрами міського простору".

Під час реконструкції також мали замінити інженерні мережі. Осінньо-зимова експлуатація покаже, наскільки якісно виконали ці роботи.

Як бачимо, ситуація з реконструкцієї Покровської в черговий раз продемонструвала актуальність давніх невирішених проблем. Однією з них є невизначеність загального візуального коду міста. У Києві відсутній єдиний стандарт, паспорт оформлення вулиці, який наявний, скажімо, у Львові. "В умовах постійної політичної боротьби за потоки та недовіри до чиновників місто просто вироджуватиметься, – коментують ситуацію в ORFO. – Поки колір бруківки обирають комунальники, тут не буде ані Берліна, ані Лондона, ані Торонто. Тут скоро навіть Києва не залишиться".