РПЦ на Донбассе: к чему привела вера людей в безгрешность попов
Как-то совпали новости, решила, что это уже провидение и надо писать статью. Вообще о деятельности церкви в оккупации и ее влиянии на людей я часто пишу. Ибо видела, к чему приводит вера людей в безгрешность попов и институт церкви.
Далее текст на языке оригинала
Насправді церква давно є одним з найважливіших інструментів впливу на людини. Як на мене, церква займає друге місце в ієрархії інструментів впливу. Перше, поки що впевнено тримає телевізор. Але чим більше деградувало суспільство, чим більше його відриває від цивілізації та повертає до середньовіччя, тим більше у людей потреби у чомусь магічному, божественному, яке б негайно вирішило усі їх проблеми, надало захист, вбило усіх ворогів або взяло провину за стан речей на себе. Тому людям весь час підсовують то провидців, то святих, то мучеників.
У 2014-му році на Донбасі росією було задіяне шалений механізм впливу на людей. З одного боку суспільству запропонували "екстрасенсів" та "святих паломників", які розповідали про "видіння", з іншого- церкву та попів, які вели необхідні кремлю проповіді.
Що саме цікаво, зрештою оці два механізми зливалися в один й це відбувалося саме у церкви. Бо ж на проповіді піп завжди згадував когось з "провидців", якому було "видіння", що "росія врятує Україну й тільки з росією розквітне Донбас".
В церкві розповідали про "злочини" "бандерівців", "розіп’ятих хлопчиків" та освячували зброю, закликаючи йти на "святу війну".
А скільки попів московського патріархату взяли у руки зброю та пішли вбивати. Ото ж, бо. Тому для мене церква перестала бути символом віри, а стала банальним відділом фсб з пропаганди.
На початку війни на Донбасі роль церкви у суспільстві зросла настільки, що попи мп були присутні усюди, від школи до міської ради, де були депутатами. Коли почалась анексія Криму та окупація Донбасу московська церква стала на бік війни та вірно служить своєму богу путіну, бо несе вірянам пропаганду, благословляє на війну, проводить обряди, більше схожі на сатанинські, наприклад, постійні служби "за упокой" з прізвищами лідерів різних країн, українських політиків чи військових.
Від бога чи віри у церквах московського патріархату вже давно нічого немає. Тільки гроші, вплив на людей, політика.
Знищує церква усе живе й на росії, бо стільки попів- педофілів, попів-канібалів, як в московському патріархаті, ви не побачите ніде. Тільки по Ростовській області у 2023 році було засуджено за педофілію 6 священнослужителів.
З початком війни, попи мп, які служили у церквах Луганщини та Донеччини, стали не тільки джерелом пропаганди та розповсюдження фейків, а й долучилися до розвідки фсб й активно через порушення таємниці сповіді, доносили на вірян. Окрім того, розуміючи свій вплив на вірня, попи мп активно стали застосовувати людей, як зброю для знищення інакомислячих.
Окрім цього, попи долучилися до формування нових, важливих для окупантів соціально важливих норм поведінки людини:
- доносити, це гарно
- вбивати, це нормально, бо ви вбиваєте ворогів
- гвалтувати, мародери ти, це нормально, бо ж це вороги, а їх треба знищувати та карати
- вмерти, це гарно, почесно, важливо
- терпіти, це святий обов’язок вірянина, особливо, коли треба терпіти голод, бідність, війну, біль, приниження.
Це одразу зрозуміли віряни, й потяглися до попів для вирішення особистих проблем. Нашіптували попу про "сусідів-бандер", бо знали, що піп побіжить в "мгб лнр", доносили, що кажуть сусіди чи колеги по роботі, навіть зверталися з проханням вмовити чоловіка на сповіді піти в ополченіє.
Зараз попи "відпускають" гріхи жінкам ОРДЛО, бо ж "муж погиб в сво, я привела еще одного", а ось чоловікам на сповіді чи під час служби, піп може відкрито сказати – "на тебе грех, ты не пошел на фронт, я приказываю тебе во имя бога идти на войну".
Я радію, коли бачу, як потрохи з тіла Україну та з розуму пересічного українця вирізають отруйні пазури московського патріархату. Важко йде ця справа, але ж йде. Звісно важко, бо це найважливіший з засобів впливу. Як же ж буде кремль копирсатися у мізках людей, якщо московський патріархат назавжди викинуть з України, там це розуміють, тому росія не полишає мрій про відновлення впливу церкви на суспільство та державу.
Але повернуся до новин, які мені розповіли фактично за один день й надихнули на написання цього матеріалу.
Перша новина з росії: "Ростовський митрополит Меркурій зізнався, що пропонував своїй парафіянці вбити ненависного чоловіка, щоб швидко вирішити сімейні проблеми.
Одкровенням владика поділився в інтерв’ю місцевому телеканалу, де обговорювалися сімейні конфлікти та способи їх вирішення. За словами Меркурія, одного разу до нього прийшла жінка, яка прожила 40 років у шлюбі. Дружина поскаржилася на поведінку чоловіка, в якому її все бісить і попросила поради, як позбавиться проблеми.
"Я їй сказав: Убийте його! Вона спитала: як? І я відповів: дуже просто. Тихо і спокійно підсипайте миш’як йому в їжу. Ну ніхто ж на вас не подумає, що ви його отруїли миш’яком. Він тихо і загниться", – розповів священнослужитель.
Жінка заявила, що не готова цькувати ненависного чоловіка до смерті. У відповідь на це митрополит пояснив їй, що якщо вона не готова вбити близьку людину, то має терпіти її дратівливу поведінку".
Друга новина з ОРДЛО: "Священик примушував жінок надавати сексуальні послуги окупантам, а на проповіді закликав до вирішення особистих проблем через відправку чоловіків на "сво".
"Хочешь красиво одеваться, купить машину, жить свободно- отправь мужа на сво и живи своей жизнью. Убьют- получишь деньги и мое благословение на нового мужа, избавишься от старого, если заслужишь благословение, сделают так, что будет муж русский с хорошей квартирой в россии".
Ну, що тут можна сказати, окрім сталого вислову – який піп, такий й прихід.
Щодо священиків, які усі ці роки служать в ОРДЛО, усі вони мають бути занесені на сайт "Миротворець", позбавлені сану та після звільнення Луганщини та Донеччини притягнені до кримінальної відповідальності. Це не слуги бога, а слуги сатани, бо ж пропаганда, яка йде з церкви під соусом "церков поза політикою", є пропагандою, яка спрямована проти України та державницьких інституцій.