Сможет ли Камала Харрис изменить ход президентской гонки?
Так что Камала растет? Растет! Но этот рост очевиден и предсказуем. И оно никак не гарантирует ноябрьского триумфа.
Далее текст на языке оригинала
До речі, нагадаю, що за даними опитування 28 липня – 1 серпня 2016 році Reuters/Ipsos Хіларі Клінтон випереджала Трампа на 8%, маючи 43% проти 35% у свого конкурента, який особливо заряджений будь-що вигравати у жінок на виборах. І що сталось із Клінтон на виборах, пам’ятаєте?
Як писав раніше, у Гарріс – реалізація стратегії електорального розширення за рахунок переважно жінок, молоді, афро- та латиноамериканців. Плюс психологічний ефект піднесення після "байденопада", фактично "медовий місяць" з електоратом.
Тому ми й бачимо опитування Bloomberg News/Morning Consult у 7 "swing states". Вражає Пенсільванія (19 виборників): Гарріс має там вже перевагу над Трампом у 4%. Потужно вирвалась Гарріс у Мічигані (16 виборників) з різницею у 9%. По іншим штатам – розрив на межі статистичної похибки, а це для США важливо. Явка може корегувати суттєво цифри на користь Трампа, що показала кампанія 2016 р.
Зараз той час, коли втрачений виборець-демократ чи незалежний виборець придивляється і конструює своє ставлення до Гарріс, розміщує її на уявній лінійці своїх базових цінностей та інтересів ближче чи подалі від бажання проголосувати на дільниці або поштою.
Але, думаю, для більшої "зчіпки" потрібне Гарріс буде тотальне напруження ціннісного розмежування (ідея захисту свободи, прав на аборт), залякування ймовірною реальною перемогою Трампа для утримання електоральної активності "свого виборця", посилення відчуття екзистенційного страху перед фатальною для демократії поразкою.
Простіше кажучи, Гарріс потрібна ціннісна електоральна війна. Як тут не згадати фільм, який нещодавно вийшов на екрани "Civil War", який моделює нову громадянську війну у США.
Що стосується Трампа, то він буде бити по двом "слабким" місцям Гарріс – по темі міграції та інфляції, намагаючись представити її некомпетентною чиновницею, що провалила роботу, будучи віцепрезидентом. Тут Трампу допомагає Майк Джонсон, який через Палату представників провів резолюцію, яка називає Гарріс прямо відповідальною за провал міграційної політики.
Далі республіканці намагаються приклеїти прикордонну координацію Гарріс із відповідальністю за наркотрафік, тероризм, злочини та зґвалтування, що чинять мігранти. Крім того, Трамп як повітря потребує тотального цементування у середовищі білих американців і бажано вихід на частину молодих афроамериканців та іспаномовних.