Так вы за девальвацию или поднятие налогов?
Выбор между типографским станком, запускающим девальвацию и инфляцию, и поднятием налогов очень показателен. Это как ребенку проводят тест. Спрашивают. Ты хочешь одну конфету сейчас или два вечера. Хотя нет. Это как о визите к стоматологу. Представьте, что вас спросили в 1-м классе. Вы хотите идти к стоматологу и лечить себе зуб, лучше пойдем в кино.
Далее текст на языке оригинала
Друкарський верстат – це оце кіно. Наче запустили і нічого не відбулось. Не боляче. А те що з часом це призведе до набагато більшого падіння рівня життя ніж підняття податків, то, як кажуть класики "А про це я подумаю завтра". Але от приходить добрий дядя із хтивою посмішкою, гладить вас по голові і каже "друже, ну нащо тобі той стоматолог. Він же робить своєю машинкою брррр, ще колить. Пішли в кіно. І от у мене солодка цукерка ще є". Хотіли б ви щоб ваша дитина пішла замість лікаря в кіно з таким добрим дядєчкою?
А податки – це боляче прямо зараз. Це візит до стоматолога Ніхто не любить платити податки. І ніхто не любить стоматологів. Але чомусь до них ходять? Бо потім буде гірше, якщо не піти. Тому існують стоматологи. І тому існують податки. І тому завжди під час війни їх піднімають. Бо якщо не зробити, буде набагато гірше. І боляче.
Підняття податків дійсно спричинить зростання цін на умовні 5%. Неприємно. А от на скільки піднімуться ціни при друкарському верстаті? Останній раз той верстат працював на повну у 2022 році. Курс гривні тоді пройшов довгий шлях. І ціни піднялись набагато більше ніж на 5%. Але так, не відразу.
Ну і трішки про справедливість. Інфляція – це також податок. Податок на бідних. То ж якщо ми робимо запуск друкарського верстата замість підняття податків то ми фактично перекладаємо тягар фінансування армії на найбіднішу частину населення.І якщо у когось були аргументи, що не можна підвищувати ПДВ, бо постраждають пенсіонери, то от від девальвації і спричиненої ціє девальвацією інфляції пенсіонери як раз постраждають більше за всіх.
Заморожений друкарський верстат – то є гарантія збереження нашої макрофінансової стабільності. А де немає макроекономічної стабільності – немає і успішного бізнесу. Бо без фундаменту байдуже, які ви вікна собі запланували. Тому навіть той дядечко із солодким голосом, що пропонує з їсті солодку цукерку зараз, постраждає, коли виявиться, шо його бізнес через спровокований ним запуск друкарського верстата вже немає тих прибутків, частину яких він мав би сплатити податками. Жадібність має і такий результат. Але ж про це будуть думати вже завтра.
А дорослі люди думають сьогодні. Мають подумати. І ознако дорослості - це вміння приймати неприємні рішення. Вміння обирати між поганим і дуже поганим. І коли ви самі вперше пішли до стоматолога, не тоді, коли вже жити не можете від болі, а завчасно, сіли в це крісло і прийняли необхідність потерпіти - то може тоді ви і стали дорослим...