Такеші Хосака проектує крихітний будинок у Токіо з дахами, схожими на воронки.
Останні 10 років Хосака та його дружина прожили в Йокогамі в будинку під назвою Love House, площа якого була 38 кв.м.
Коли архітектору запропонували роботу в Університеті мистецтва та архітектури ім. Васеди у 2015 році, він вирішив, що їм потрібно переїхати до Токіо, щоб зменшити кількість поїздок, але міг лише придбати цю невелику ділянку. Вони назвали свій новий, ще крихітніший будинок Love2 House, як продовження теми.
На дизайн Love2 House вплинули принципи, запозичені з архітектури давньоримських вілл, які підкреслюють важливість просторів для навчання, купання, драми, музики та епікурейства - філософії насолоди від скромності.
У межах компактності, Хосака мав можливість забезпечити простір та комфорт для звичок, яким він і його дружина найбільше насолоджуються: їжа, читання, щоденні ванни та прослуховування вінілових платівок.
Ще один ключовий вплив був зі Скандинавії, оскільки дизайн будинку Love2 House не отримував прямих сонячних променів протягом трьох місяців взимку.
"Ця концепція змусила мене намалювати ескіз двох вигнутих дахів, які відкриті до неба", - сказала Хосака.
"Взимку два світильника ефективно приносять м'яке сонячне світло в будинок, а влітку будинок наповнюється блискучим сонячним світлом, як у тропічній країні".
Форми даху є плоскими в їх базових краях, щоб доповнити стиль сусідніх будівель, але поступово кривіться, коли вони піднімаються, щоб створити вигнуті отвори.
Ці покрівлі зовні облицьовані оцинкованими алюмінієвими панелями. Сім перегородок простягаються від залізобетонних стін, щоб визначити зони їдальні, кухні та спальні.
Відчуття простору всередині будівлі посилюється, з'єднуючи подвір’я і будинок великими розсувними дверями, що вистилають житловий простір. лишають підданою для створення згуртованого та рівномірного простору.
Коли двері відчинені, близькість будинку до дороги означає, що інтер’єр стає частиною вуличного пейзажу, а перехожі регулярно зупиняються, щоб спілкуватися з парою, коли вони сидять за обіднім столом.
Детальніше – в журналі архітектури та дизайну DeZeen, англійською.