"На забій!" Бійця АТО Тимура Тумгоєва видали Росії. Реакція його командира
13 вересня 2018 року розпочалося з шокуючої новини: Україна видала Росії бійця чеченського батальйону інгушів Тимура Тумгоєва, який воював на Донбасі на нашому боці. При цьому, обставини, при яких це сталося, виявилися вкрай туманними. Кого і чому було вирішено передати державі, розв'язавши війну на сході нашої країни? Чим це загрожує самому бійцеві і як сприйняли цей крок української влади чеченці, які воюють за Україну? Чому на п'ятому році війни взагалі досі можлива подібна передача? Про це UAportal поговорив з командиром батальйону імені Шейха Мансура Муслімом Чеберлоєвським.
Інгуш Тимур Тумгоєв їхати воювати за Україну на Донбасі вирішив близько двох років тому. І у червні 2016 він, залишивши дружину в Туреччині, де до того переховувався від російських спецслужб, вилетів у нашу країну - з наміром приєднатися до чеченського батальйону імені Шейха Мансура, який вже кілька років разом з 8 окремим батальйоном "Аратта" Добровольчої української армії воює на східних рубежах нашої країни.
Ось тільки планам Тумгоєва не судилося збутися. Тому що на той час російські спецслужби вже оголосили його в розшук через Інтерпол за звинуваченням у зв'язках з "Ісламською Державою".
Ще в аеропорту Харкова, де приземлився літак, в якому летів Тумгоев, його затримала група прикордонників та СБУшників. Як згадує командир батальйону імені Шейха Мансура Муслім Чеберлоєвський, спочатку Тимура запевняли, що хочуть лише поговорити з ним і надовго не затримають. Сам Тимур розповідав побратимам, що СБУшники поводилися доброзичливо. І навіть відібрані у Тумгоева 4,5 тисячі доларів, телефон і наручний годинник, не вписані в протокол вилучених речей, обіцяли передати названим затриманим чоловіком особам. Мовляв, і не записували ці речі в протокол виключно для того, щоб він міг безперешкодно їх забрати.
- Він рік просидів там. Рік! Спочатку йому все обіцяли - завтра-післязавтра, мовляв, випустимо. То посилалися на те, що готують якісь документи, то ще на щось... А після цих людей змінили інші. Які сказали: нічого ми не знаємо, на тебе є орієнтування, тебе через Інтерпол розшукує Росія - і ми зобов'язані тебе їм видати. Він питав: ну як так? Я ж повірив, я ж приїхав сюди, до вас, щоб допомогти... Я приїхав, щоб воювати проти Росії, оскільки Росія - це ворог номер один і для вас, і для нас. А йому відповідали: ми працюємо, це наша робота, - розповідає Муслім Чеберлоєвський.
В результаті в листопаді 2016 року українська сторона прийняла рішення про екстрадицію Тимура Тумгоева в Росію. Але реалізація цього рішення була відкладена до червня 2017 року.
- У той день вони, не ставлячи до відома ні адвоката, нікого, заскочили до Тимура в камеру, швидко вивели - і повезли на кордон, щоб передати росіянам. Коли вже під'їжджали до місця передачі і Тимур переконався, що його точно здають - він витягнув заготовлене лезо і порізав собі вени... Це його врятувало, бо замість передачі його відвезли в лікарню. І ось після цього ми підняли шум. Хоча перед тим до останнього сподівалися, що дійсно йде якась процедура, що українська сторона шукає способи не видавати Тимура Росії, - згадує Муслім.
В процес захисту Тимура Тумгоєва тоді включилися багато хто. Небайдужі люди збирали гроші на адвокатів для затриманого. Харківські правозахисники навіть в ООН звернення писали з проханням зупинити процес екстрадиції бійця - і домоглися підтримки цієї міжнародної організації.
Після ряду мітингів і втручання журналістів та правозахисників Тимура Тумгоєва нарешті випустили, взявши з командування батальйону, куди він прямував, зобов'язання за першою вимогою доправляти його у харківську прокуратуру, де він повинен був відмічатися. А сам Тимур звернувся до міграційної служби з проханням надати йому притулок.
- Він приїхав до нас сюди (на базу 8 окремого батальйону УДА "Аратта" - UAportal) минулої осені. Ми обіцяли, що на першу вимогу Тимур приїжджатиме в Харків. Гарантували, що він не буде ховатися, не втече... Так воно і було. Коли через його адвоката йому з харківської прокуратури передавали, що він повинен приїхати - він відразу їхав. Відповідав там на якісь питання...
А місяць тому у Тимура померла дружина. Вона тяжко хворіла останнім часом. Через всю цю ситуацію і суди, що тривали, він не зміг поїхати в Туреччину на похорон. Замість цього ми відпустили його в Київ, куди до нього приїхали родичі...
У Києві Тимур пробув якийсь час. А позавчора (10 вересня - Uaportal) він нам передзвонив, повідомив, що повертається. Через кілька годин зателефонував ще раз, каже: мене викликають знову до Харкова, мені треба відмітитися - і я звідти вже приїду. Їдь, звичайно!
Вчора наші хлопці в Харкові його зустріли, і вони разом зайшли в кафе перекусити. Практично відразу туди підійшли СБУшники - і забрали Тимура. Не пояснюючи толком нічого!
Ми ще того вечір забили на сполох. Почали дзвонити, куди тільки можна. Його адвокат намагався Тимура знайти, але так і не зміг дізнатися взагалі нічого. Ми добралися і до харківської прокуратури. Там нам сказали: сьогодні вже пізно, розберемося з ранку. Ми ж його нікуди не дінемо, заспокойтеся! І ми повірили.
А коли почали шукати його з ранку - чули тільки відмазки. То той не прийшов, то цей вийшов, то перевели Тимура туди, то сюди повернули... Ми толком не могли нічого дізнатися.
Ближче до вечора з'явилася хоч якась конкретика. Нам сказали, що його перевезли в Сєвєродонецьк - шукайте там, мовляв. Але коли наші хлопці там підняли шум - їм повідомили: в Сєвєродонецьк Тимура так і не довезли, його ще з ранку передали росіянам! Але як таке може бути, якщо нам і в СБУ, і всюди розповідають, що це неможливо, що процес співпраці з росіянами давно припинено? - обурюється Чеберлоєвський.
Трохи проливають світло на те, що сталося, журналісти видання "Кавказ.Реаліі" і їхні джерела у "Харківській правозахисній групі", яка здійснювала юридичний супровід справи Тумгоєва. За їхніми даними, 12 вересня мало відбутися засідання суду щодо продовження запобіжного заходу для Тимура. З огляду на те, що звернення правозахисників до міжнародних інстанцій подіяли і комітет ООН з прав людини виніс рішення про припинення екстрадиції Тумгоєва у Росію, яке продовжує діяти і зараз, всі чекали, що бійцю просто продовжать особисте зобов'язання прибути на першу вимогу прокурора або судді.
Але, як стверджують журналісти видання, попри це заступник генерального прокурора Євгеній Єнін таки підписав рішення про екстрадицію Тумгоєва. Керуючись цим рішенням, бійця і передали російським фсбшниками. При цьому формальною підставою для затримання стала "прострочена довідка прохача притулку".
- Тепер йому загрожує щонайменше 15-20 років ув’язнення. І це - у кращому випадку. Якщо не вб'ють. Ми кожного дня чуємо звідти новини. Пройшов всього місяць, як убили Юсупа Темерханова (засуджений за вбивство полковника російської армії Юрія Буданова, який відзначився особливою жорстокістю під час другої російсько-чеченської війни - Uaportal). Уже після нього, всього два тижні тому в тюрмі вбили ще одного нашого...
Одна-дві людини на місяць, молоді хлопці, яким до 40 років в основному, помирають там з різних причин. То кажуть, що серце зупинилося, то ще щось. Їх труять, вбивають по-тихому... Бо ми - всі, хто не підтримує кадировський режим - є для них ворогами. Тому Кадиров і платить будь-які гроші за нашу ліквідацію. За кожного нашого бійця призначені конкретні суми винагороди. Є конкретні розцінки за інформацію, за передачу, за вбивство. І вони ростуть з кожним роком, - зазначив командир батальйону імені Шейха Мансура.
При цьому офіційну причину оголошення Тимура Тумгоева в розшук Інтерполу - нібито зв'язки з ІД - Чеберлоєвський геть відкидає. Каже: це формулювання росіяни взяли на озброєння, оскільки на міжнародне співтовариство, налякане загрозою тероризму, воно діє безвідмовно. І є практично 100% гарантією, що людина потрапить в базу Інтерполу, а значить будь-яка країна, яка дотримується міжнародних угод, повинна буде його видати.
- Зараз модно всіх пов'язувати з ІДІЛ. Раніше ваххабіти були, але зараз "ваххабізм" вже не так "модний" - замість цього з'явився "ІДІЛ". І як тільки ця абревіатура десь випливає - загоряється червоне світло і все, вже нічого навіть не обговорюється, пов'язана людина чи ні. Це вже все. Ось вони і ліплять цей ІДІЛ всюди, навіть до людей, які про нього хіба по телевізору чули. У нас багато бійців, яких в зв'язках з ІДІЛ звинувачують, з ким завгодно - аби тільки їх затримали і видали. Росіяни ніякими методами не гребують. Хоча ми і близько не пускаємо до себе ні іділовців, ні кадирівців.
Чеченці, що вже не перший рік воюють на боці України проти Росії, розповідають про цілу низку аналогічних випадків, що відбувалися раніше. Зокрема, кілька разів видачу проводили якраз з Харкова. Відомий навіть випадок, коли росіянам з території України передали дівчину, яка після трьох тижнів тортур в результаті таки була відпущена - при всьому бажанні російські спецслужби так і не змогли зв'язати її з "ІДІЛ".
- Я ж не кажу, що наші все - янголи. І якщо хтось із наших бійців зробив щось протизаконне - затримуйте його, штрафуйте, нехай відпрацьовує. Нехай навіть у в'язниці сидить - але тут, на території України. Навіщо ж здавати людину туди, цим варварам? Як ви можете відправляти людей на забій, на смерть?! - каже Муслім.
Станом на 15.00 13 вересня публічних офіційних заяв від жодної державної структури з приводу екстрадиції Тимура Тумгоева не було. Замість цього, опираючись на власні джерела, інформацію про те, що бійця видали російським спецслужбам підтвердили багато громадських і політичних діячів. Зокрема, про це заявили лідер "Братства" Дмитро Корчинський і "свободівець" Андрій Іллєнко.
За даними ж Мусліма Чеберлоєвського, ГПУ підтвердила передачу Тумгоєва росіянам, відповідаючи на запит народного депутата Рефата Чубарова. При цьому адвокати Тумгоєва досі так і не змогли домогтися від правоохоронних структур чіткої відповіді з приводу долі і місцезнаходження їх підзахисного.
Але хто б не стояв за видачею бійця Росії і якими би міркуваннями цей крок не пояснювався - побратими Тумгоєва впевнені: цим Україна підписала смертний вирок людині, яка свого часу прийшла їй на допомогу. І практично не сумніваються: звістки про загибель бійця в російських застінках довго чекати не доведеться.