Бумеранг "русского мира": Радзіховський про пам'ятники Путіну в Україні і анти-Росії

Між концепцією "русского міра" і територіальною експансією існує зв'язок? "У цьому проблема з класичним націоналізмом XIX століття в порівнянні з цивільною національною ідентичністю, за яку я виступаю", - сказав американський філософ Френсіс Фукуяма в свіжому інтерв'ю. "Схоже, що деякі країни не можуть досягти самоповаги інакше як за рахунок інших країн. Я думаю, що Росія тут – класичний випадок. Якимось чином їхня національна ідентичність сильно пов'язана з пануванням над іншими народами навколо себе. Це було правдою для Росії XIX століття і залишається правдою для путінської Росії", - цитує його слова "Радіо Свобода".

"Експериментальний приклад державної побудови "русского міра" призвів до ефекту бумеранга", - сказав UAportal російський журналіст Леонід Радзіховський. І навів аргументи.

Ніякої єдиної загальної концепції "русского міра" немає. Це абсолютно безглузде пропагандистське кліше, яке, наскільки я пам'ятаю, одного разу або двічі використовував Путін на хвилі кримської ейфорії, кримської істерики. З того часу ця концепція не вживається, принаймні, Путіним. Можливо, якісь російські політологи, журналісти, філософи, публіцисти чи просто базіки ці слова і вживають, але жодного політичного значення вони не мають.

Читайте також: Я менший джентльмен, ніж Кадиров: Радзіховський про інцидент зі Скабеевою

Що таке "русский мір" практично? "Русским міром" могло б бути те ж саме, чим є франкофонний світ, британська співдружність тощо – тобто об'єднанням людей - психологічне, культурне, - що розмовляють і думають російською. Перш за все, це, звісно, етнічні росіяни, але далеко не тільки етнічні росіяни. Десятки мільйонів людей по всьому світу, перш за все, в колишньому Радянському союзі, а також численних російських емігрантів – це абсолютно розумне, абсолютно природне об'єднання. І така концепція – абсолютно в дусі XXI століття. Це один сенс цієї концепції.

Інший сенс – це державне об'єднання людей, що розмовляють російською. Тобто возз'єднання їх назад під єдину владу, більш-менш жорстку, на кшталт Російської імперії.

Це не просто два різних прочитання цієї ідеї – це два взаємовиключних прочитання цієї ідеї.

Чому вони взаємовиключні? Це експериментально довів Путін в 2013-2014 році. Його спроба, так би мовити, відновити проросійську владу в Україні не просто не вдалася. В історії дуже часто не вдаються ті чи інші спроби, і нічого страшного в цьому немає. Але вона призвела до прямо протилежного результату, а саме: вплив Росії, який був в Україні до 2013 року, повністю втрачений. Зокрема, мовний вплив.

Читайте також: Хочемо в СРСР, або Рубильник для мізків: Радзіховський про небезпечну ностальгію росіян

Люди, які часто бувають в Україні, з подивом кажуть: ми були в Києві і навіть в Харкові, в абсолютно російськомовних містах, де ще 10-15 років тому українська мова була екзотикою, над нею підсміювалися і досить мало людей її вживало в побутовому мовленні – зараз люди говорять українською не лише в офіційних установах і не лише в якихось казенних ситуаціях.

Російська мова вбита.

Я про це говорив багато разів – що Україна по справедливості повинна ставити пам'ятники Путіну всюди. Не Бандері, не Петлюрі, не Мазепі, а тільки і виключно Путіну. Чому? Тому що справа Мазепи, Петлюри, Бандери, справу відділення України від Росії та її державного будівництва за них було провалено. Справу державного будівництва України та її відділення від Росії блискуче і на 100% здійснив саме Путін. Саме його політика призвела до того, що дійсно зв'язок України з Росією – психологічний, ментальний тощо – звичайно, залишився, але він перетворився на анти-зв'язок. Україна стала позиціонувати себе як анти-Росія.

Звичайно, врешті-решт, це мине, як будь-яка ненависть і істерика минають, але це закінчиться тим, що анти-зв'язок перетвориться на відсутність зв'язку, точніше, на той самий зв'язок, який є між будь-якими сусідніми державами.

Таким чином, експериментальний приклад державної побудови "русского міра" призвів до ефекту бумеранга і до розриву зв'язків, що існували.

Читайте також: Путін зробив росіян багатшими або біднішими? Думка Леоніда Радзиховського

Даремно Путіна вважають людиною, яка не вміє вчитися – він вміє вчитися. Тому після цього він таких спроб не робив щодо жодної країни. Так само як і військова експансія щодо України була дуже швидко зупинена через її безперспективність.

Концепція імперсько-державного "русского міра" експериментально в максимальному ступені зруйнувала концепцію культурного "русского міра". Культурного не в тому сенсі, що там люди виховані, матом не лаються, а в сенсі об'єднання людей на основі мови і культури.

Це те, що гірше або краще намагаються робити французи зі своєю концепцією франкофонного світу, коли французьку мову всіляко підтримують в колишніх колоніях, коли студентам дають стипендії, щоб вони вивчали французьку мову і так далі.

Росія нічого подібного не робила в 1990-і роки, все пустила напризволяще, і зараз російська мова на території колишнього Радянського союзу, звичайно, досить швидко зникає. З одного боку, вона руйнується національними мовами, мовами побутового спілкування. З іншого боку, в сенсі спілкування зовнішнього російська мова дуже швидко замінюється англійською мовою, яка дійсно є міжнародною мовою, так само, як долар є міжнародним платіжним засобом.

Таким чином, є дві концепції, з яких одна знищила своїми вольовими зусиллями іншу.