Час «Ч» будь-якої хвилини. Тимчук про готовність ЗСУ протистояти широкомасштабному вторгненню РФ

На сьогоднішній день в України є «протиповітряна парасолька», якою вона зможе прикритися в разі відкритої агресії Росії - «доросле» озброєння. Військові збори - нормальна практика підтримки боєготовності армії в будь-якій країні, в тому числі такої, що не воює. Це важливий елемент. Але є дещо важливіше. Місцевий рівень організації оборони наразі відіграє роль слабкої ланки.

Час «Ч» - повномасштабне вторгнення Росії - може настати в будь-який момент, але на сьогоднішній день українська армія являє собою крутий «BMW» в порівнянні з «Запорожцем», яким вона була в 2014 році.

Про це та багато іншого в бліц-інтерв'ю UAportal розповів координатор групи "Інформаційний спротив", народний депутат України Дмитро Тимчук.

- На найближчому саміті Євросоюзу Макрон і Меркель повинні будуть відзвітувати про виконання Мінських домовленостей. Зрозуміло, що похвалитися їм нічим. Чи можна сподіватися на те, що Мінські угоди будуть скасовані і запропоновано якийсь новий варіант?

- Я дуже сумніваюся. Справа в тому, що Росія зараз переходить до відкритих актів збройної агресії, як це було в Керченській протоці, під російськими прапорами і так далі. І в цій ситуації ми бачимо, що росіяни дуже неохоче йдуть на участь в мінському форматі, в форматі нормандської четвірки тощо.

Тому і Берлін, і Париж повинні розуміти, що Росія не піде на перегляд Мінських домовленостей та укладання якихось інших, більш ефективних або хоча б таких, що чітко визначають порядок виконання навіть тих кроків, які закладені в «Мінську»-2.

Читайте: Кремль наступатиме на Україну по двох фронтах - Тимчук

І тут Росію рятує те, що «Мінськ»-2 можна інтерпретувати по-різному. Мовляв, давайте спочатку зробимо політичну частину, а потім перейдемо до перших пунктів - і так далі. У цій перманентній дискусії Київ говорить: хлопці, почекайте. Є чітка послідовність пунктів, давайте йти по них. Москва доводить: давайте розділяти військову і політичну складову.

Перехід до якогось іншого формату, щоб він чітко визначав відповідальність сторін, Москві і даром не потрібний. У сьогоднішній ситуації у Москви фактично розв'язані руки і на Донбасі, і на інших фронтах.

Відповідно, я не думаю, що Меркель і Макрон підніматимуть тему перегляду Мінських угод. Вони розуміють, що ці угоди не працюють, і працювати ніколи не будуть. Вони фактично не працювали з першого дня. Але це те, за що вони можуть зачепитися. Запропонувати альтернативу вони не можуть, оскільки Росія просто заблокує цей процес і не піде на підписання якихось нових документів.

Читайте: Кремль ще не програв цю битву: Дмитро Тимчук про Томос і про те, що буде після

- 12 грудня в прифронтовій смузі відбулися навчання ракетників ВСУ із застосуванням С-300. Наскільки це серйозне зміцнення нашої обороноздатності, зокрема, в контексті загроз, про які ви говорили?

- Що стосується сил і засобів ППО, то тут годі применшувати значення кожного виду «дорослих» озброєнь наших «вартових неба», як їх називають.

Насправді, С-300 - це якраз з «дорослих» озброєнь. Це та протиповітряна парасолька, якою Україна може прикритися в разі відкритої агресії Росії. А після подій 25 листопада ми вже не можемо гарантувати, що завтра не відбудеться вже широкомасштабного відкритого вторгнення Росії, про що, взагалі-то, попереджає військово-політичне керівництво.

Варто також розуміти, в якому стані у нас перебували війська до 2014 року. Було виведення і розпродаж більш-менш боєздатних зенітно-ракетних комплексів і систем. А на озброєння не надходило просто нічого.

Читайте: Як уникнути кровопролиття через Томос? Думка Дмитра Тимчука

Ситуація була дійсно дуже плачевна. І на сьогодні хоч якимось чином закрити ці дірки, підвищити боєздатність військ ППО - це одне із стратегічних завдань України взагалі, якщо ми говоримо про забезпечення нашої обороноздатності.

- Яким чином воєнний стан сприяє відбиттю загроз, про які ви говорили?

- Що стосується проведення навчальних зборів, то вони у нас викликали такий великий ажіотаж з тієї простої причини, що їх за весь час існування незалежної України проводили дуже епізодично.

Досить поговорити з тими, хто колись служив в радянській армії, а потім на громадянці - їх регулярно залучали до зборів.

Навіть в мирній країні збори військовозобов'язаних резервістів, які мають певні військово-облікові спеціальності - це, взагалі-то, норма. Тому що люди, які отримують в армії базові знання і практичні навички поводження з озброєннями, потім виходять на громадянку, стають резервістами.

Читайте: В Україні починається важливий для Кремля період - Дмитро Тимчук

Збори необхідні, по-перше, щоб вони освіжили ті знання. По-друге, за той час, поки вони перебували в запасі, в армію надійшли нові зразки озброєння і техніки, і їх необхідно освоїти. Є і практичний зріз - відпрацювання злагодження між підрозділами.

Тобто люди теоретично перебувають на обліку у військкоматі. Але одна справа, коли, припустимо, настає час «Ч», їх мобілізують і вони приступають до виконання завдань у військових колективах, де вони вперше один одного бачать. І інша справа, коли їхні дії відпрацьовані на рівні відділень, взводів, рот, батальйону. Це та сила, яка по боєздатності набагато перевищує цей варіант збірної маси.

Збори - це важливий елемент, але все-таки вторинний, тому що в нинішній ситуації запровадження воєнного стану я б звертав увагу на роботу місцевих органів влади щодо зміцнення обороноздатності, тобто з проведення заходів, які вкладені в сам контекст указу президента про запровадження воєнного стану .

Ми знаємо, що, згідно із законодавством, в регіонах створюються ради оборони. Наскільки я володію інформацією - на жаль, я не можу розкривати всіх деталей, - але на п'ятому році війни, через 4,5 року російської агресії, ми раптом зрозуміли, що на місцевому рівні у нас колосальні провали.

Читайте: Наступ ВСУ на Донбасі: український генерал все пояснив

Військову машину, нашу армію Міністерство оборони, Генеральний штаб, взагалі-то, змусили працювати. Вони працюють. Але коли ми говоримо про регіональне середовище, про об'єднання сил і засобів силовиків і місцевої влади, про перспективи блискавичного створення військово-цивільних адміністрацій, що необхідно, якщо Україна буде перебувати в стані війни офіційно, де-юре, то тут ситуація інша.

Ми зрозуміли, що це тестування, очевидно, потрібно проводити по всіх регіонах. Не для того, щоб кошмарити народ - народ страшилками про воєнний стан налякали дуже потужно, і зараз в цих 10 областях місцеві жителі прозрівають. Їх так лякали, а виявляється, нічого страшного.

Насправді, йде дуже серйозний процес, просто він не стосується пересічних громадян, окрім цих згаданих зборів.

А створення цих рад оборони виявилося проблемою, тому що, коли був підписаний указ і введений законом в дію, місцева влада сиділа і чекала: які будуть подальші вказівки з Києва. Це настільки неправильно! Вже через кілька тижнів після початку агресії Російської Федерації в Україні повинен був бути чітко розроблений і відпрацьований на практиці алгоритм створення таких механізмів забезпечення обороноздатності в регіонах.

Читайте: "Танки в метро!" Воєнний стан в Одесі породив мем

Тобто, в ідеалі, коли приймається указ про воєнний стан, вже через день ці механізми повинні працювати чітко, мов годинник. А у нас протягом багатьох днів дзвонили до Києва і питали: що нам робити? Ставили абсолютно ідіотські запитання. Це по-перше.

По-друге, виявилося, що є проблеми із забезпечення таких напрямків, як по лінії Державної служби з надзвичайних ситуацій - з бомбосховищами і так далі. Є маса питань.

Так, те, що було під контролем, що не встигли передати в оренду або захопити різні бізнесмени і перетворити ці об'єкти на нічні клуби і так далі, все це працює. Тому стоїть питання про проведення повної інвентаризації по населених пунктах, щоб розуміти, скільки людей в разі потреби можуть отримати надійний гарантований захист в тих же бомбосховищах.

Читайте: Маріуполь і Бердянськ! Порошенко розкрив військові плани Кремля

Насправді, виникає дуже багато питань, і працює поки що в основному тільки військова складова - ті ж Збройні Сили, Національна гвардія, ті, хто безпосередньо були задіяні в АТО, а зараз - в Операції об'єднаних сил, які постійно діють на фронті, на передку, або в другому ешелоні.

Це стосується і місцевої влади - вони також зобов'язані вживати певних заходів і здійснювати певні дії. Вони виявилися абсолютно не готові - ані морально, ані документально. Це дуже погано.

Але, з іншого боку, краще це перевірити перед годиною «Ч» - дай Бог, її ніколи не буде, не буде повномасштабного вторгнення Росії, - але ми повинні мати повністю відпрацьовані механізми, які повинні працювати як годинник, грубо кажучи, за одним натисканням кнопки.

Читайте: "Наступ" України на Донбасі: бойовики ДНР пред'явили безглузді "докази"

- На цю секунду ми готові до години «Ч»?

- Скажімо так: все в світі відносно. Якщо порівнювати, що у нас було в 2014 році, з тим, що є зараз, то це, звісно, небо і земля. Це те ж саме, що старий «Запорожець» і новенький Мерседес або BMW. Різниця колосальна.

Але немає меж досконалості. Все одно є дуже великі проблеми, дуже великі провали, і ліквідувати їх можна як раз на підставі того, як діє військовий стан в цих 10 областях.

Ми повинні розуміти, що ці проблеми існують далеко не лише в цих 10 областях, але фактично в усіх регіонах.

Принаймні, тепер у нас вже буде практичний досвід, і ми будемо розуміти, на що звертати увагу в першу чергу.