Хай живе лайка. Арестович про те, чому прихильникам Порошенка і Зеленського не можна миритися
Юлія Тимошенко оприлюднила нове відеозвернення. На відміну від першого, датованого 12 квітня, це було присвячено не питанням статусу президента, а проблемі конфронтації між прихильниками Зеленського і Порошенка. "Нам потрібно це негайно припиняти, нам треба повернутися з політичної війни, припинити цей політичний передоз в нашому повсякденному житті", - закликала вона.
"Я проти примирення. Хай живе лайка, нехай вона триває. Я тільки за", - заявив UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.
Я не люблю ці інтелігентські страждання в стилі "давайте всі помиримося і обіймемося".
Чим складніше і конфліктніше влаштоване суспільство, тим воно швидше розвивається. Спроба втопити все це в "мирі і злагоді" і говоріння з таким же придихом, як і Зеленський – це спроба вселенської сугестії.
Читайте: Українська істерика по-московськи. Арестович про щастя нелюбителів Порошенка, взяття Харкова і Одеси
Вони обидва нагадують мені "магів-чарівників один раз проїздом з Хацапетівки до Парижу", які тіпають все село.
По-моєму, навіть в селах таких дубових людей не залишилося, які реагують на такі голоси. Хоча, результати голосування показують, що десь ці люди все-таки є і, можливо, навіть у певній кількості.
Я противник примирення.
Якщо почали лаятися – лайтеся на здоров'я. Вся цивілізація, вся Європа піднялася на моторошних конфліктах, зокрема, і цивільних. Тільки вони щось зрушують з місця і змушують Захід розвиватися.
Читайте: Порошенко набирає. Арестович про звернення Тимошенко і долю Зеленського, якої "ворогу не побажаєш"
Тому ця "мова ненавісті", "нас розділяють росіяни"...
Не треба нікому нас розділяти – ми самі один одного передушимо з превеликим задоволенням. Так само, як нас душили німці, стародавні греки, римляни тощо.
Америка піднялася на громадянській війні, а ми піднімемося і виправимося на громадянському конфлікті.
Тому я противник примирення. Ненавидьте один одного з превеликим задоволенням, душіть, обзивайте і так далі – це все працює на розвиток суспільства.
Те, що ви порушите ваші соціальні відносини, коло друзів і знайомих – так їх давно час порушити. Навіщо вам друзі і знайомі, які голосують не за того кандидата, що і ви, які не поділяють ці цінності?
Треба лаятися.
Саме так куються політичні партії, табори, класи. Люди розуміють, що боротьба йде на рівні цінностей, а не на рівні чогось іще. Вони займають політичну позицію, виникає політична конкуренція.
Загалом це працює на розвиток суспільства.
Дивіться, до чого ми доросли – у нас дебати на стадіоні, ми досі не знаємо, хто буде президентом. Не кожна країна світу може похвалитися таким рівнем прозорості та демократії.
І це результат того, що ми відчайдушно лаємося.
Тому – хай живе лайка, нехай вона триває. Я тільки за.