Імперія анонімів

Арешт у Франції російського мільярдера із французьким паспортом Павла Дурова викликав несподівану бурю емоцій не тільки серед росіян – і прихильників влади, і деяких опозиціонерів, – а й серед українців, для яких Телеграм давно вже став улюбленою іграшкою і головним джерелом отримання інформації. Те, що із цим простором раптом може щось статися, "алкоголіків Телеграму" явно не влаштовує. Але так завжди буває з алкоголізмом – ти плутаєш горілку й воду і переконуєш себе, що можеш відмовитись у будь-яку хвилину, а найголовніше – що зашкодити тобі ще одна чарка не зможе. І пропускаєш момент, коли вже не ти керуєш чаркою, а вона тобою.

Телеграм – саме та чарка. Ще з часів соціальної мережі "В контакте" Дуров продемонстрував свою здатність створювати простір, в якому реальні люди сусідили з анонімами, а справжні факти – зі справжніми вигадками. Телеграм став монополістом інформації саме в тих суспільствах, де люди довіряють не фактам, а власним бажанням, у суспільствах, де люди або не мають можливості голосувати й обирати власну владу, або голосують за фантом, за те, що у них в голові, але чого насправді немає. Так в цьому месенджері українці зустрілися з росіянами чи іранцями. І так Телеграм став надійним інструментом дестабілізації ситуації в руках російських спецслужб.

Я не буду пояснювати, чому анонімна інформація і неперевірені факти – дорога до прірви. Журналістів вчать перевіряти факти з першого курсу університету й до останнього – і згодом під час своєї роботи ти переконуєшся, що саме в цьому і є сутність твоєї професії. Відразу скажу, що зовсім не кожна людина здатна зробити правильні висновки з реальних фактів. Більшість людей, на жаль, не здатні. Але справжня катастрофа починається саме тоді, коли люди починають робити висновки і прогнози не з реальних фактів, а з вигадок. Коли, скажімо, вони вирішують, що війна закінчиться не внаслідок смерті Путіна, а тому, що Путін невдовзі помре – та ба більше, вже помер! І треба просто комфортно влаштуватися на березі Дніпра й дочекатися, доки повз тебе не пропливе труп Путіна, дбайливо запакований у холодильник. Хіба така картина світу не допомагає Росії у її війні? А скільки в нашому інформаційному просторі за останні роки зʼявилося таких дбайливо розмальованих картин? Я завжди жахаюся і того, що став свідком народження імперії інформаційних анонімів, і того, що ця імперія – насамперед через її анонімність і безсоромність – із таким ентузіазмом сприймається і частиною українського суспільства, і владою.

Я виходжу з простої аксіоми: жодні великі статки в Росії останніми десятиріччями не могли бути створені без союзу з російською владою та її спецслужбами. Я впевнений, що більшість людей, які заробили такі статки, залишаються залежними від цих взаємин на все життя й бажають їх відновити. Я був приголомшеним свідком того, як люди, які ще вчора розповідали мені про важливість свободи слова та про те, як їх переслідують у Москві, завтра опинялися у російській столиці чи писали покаянні листи Путіну. Винятки – Борис Березовський, Михаїл Ходорковський, Леонід Невзлін – тільки підтверджують це правило. Але такий свідомий обрив звʼязків – це величезний ризик, за який можна заплатити життям. Березовський уже заплатив, а разом із ним і все ближнє його коло: і сам колишній олігарх, і його соратники померли за загадкових обставин.

Так-от, Дуров – якщо погодитися з інформацією про його постійні візити до Росії – явно не був серед тих, хто прагнув обірвати звʼязки. Сама спроба мільярдера зустрітися із Путіним під час візиту російського керманича до Азербайджану багато про що свідчить. Як і те, що серед інвесторів Дурова і Телеграму виявився олігарх Алішер Усманов, відомий своїми тісними взаєминами з Кремлем. Брати гроші в Усманова – це майже те ж саме, що брати гроші у Путіна.

І ще одна аксіома: російські спецслужби ніколи нічого не роблять просто так. Вже на момент створення месенджера Дурова вони у загальних рисах уявляли, як зможуть його використати. І треба сказати, у них багато що вийшло, вони загнали і нас, і Захід у чергову пастку. І я поки що не впевнений, що затримання Дурова допоможе витягнути українців з цієї пастки і зруйнувати створену в Телеграмі імперію анонімів.