ukr
русский
Топ-теми:

Кримська таємниця Путіна зіпсувалася. Арестович про те, як росіяни втратили сором

Олексій Арестович

Кримська таємниця Путіна зіпсувалася. Арестович про те, як росіяни втратили сором
Кримська таємниця Путіна зіпсувалася. Арестович про те, як росіяни втратили сором

"Нічого б не вийшло, якби наш президент Володимир Володимирович Путін особисто не керував цією операцією і не ухвалював особисто рішення, від яких залежала доля кримчан і севастопольців. Рішення президента врятували нам життя", - сказав щодо анексії Криму "глава" українського півострова Сергій Аксьонов.

"Ще через 2 роки всі взагалі будуть прямо говорити, розповідаючи, як захопили, які підрозділи в цьому брали участь, ще й про Донбас почнуть зізнаватися", - зауважив UAportal з цього приводу військовий оглядач і блогер Олексій Арестович. І пояснив, чому.

Це не можна назвати "палевом". Вони ж через рік після анексії випустили фільм про повернення Криму, де сам Путін прямо говорив, що він командував операцією, був готовий застосовувати ядерну зброю... Тому це вже секрет Полішинеля.

Читайте: РФ винна Україні за руйнування Києва Андрієм Боголюбським. Арестович про компенсації за анексії

Україна займається з'ясуванням обставин анексії Криму, відкрито близько десяти тисяч кримінальних справ. Це сенсація, але маленького масштабу, це вже не принципово.

Слова людини завжди можна забрати назад, навіть слова президента. Можна сказати, що погарячкував, що слова вирвані з контексту тощо. Як інформаційний привід – так, це цікаво, тому що це черговий раз доводить, що ніякого референдуму не було, ніякого волевиявлення не було, а було захоплення Криму, яким керував верховний головнокомандувач Російської Федерації, член G8 і G20 Володимир Путін.

Кримінальну справу з заяви Аксьонова не зробиш, але інформаційно треба підсвітити, показати. Що ми і робимо.

Читайте: Мізків немає. Арестович про те, чому Тимошенко і Зеленському можуть повірити тільки ідіоти

Який висновок можна зробити через 5 років після цієї події?

Привід маленький, а висновок можна зробити цікавий. Він полягає в тому, що на п'ятий рік вони перестали соромитися. Всі заходи з приховування, які вони робили, мають термін давності, і вони зіпсувалися.

Незважаючи на те, що пропонували заборонити російським військовим користуватися мобільним телефонами, база даних людей, які брали участь в операції в Криму і на сході України така, що це стало вже очевидним. Всі знають, що це Росія, і тільки останні полудурки в коментарях продовжують кричати "нас там немає".

А найголовніше – Захід дав добро на подібну риторику не тільки в ЗМІ, але і в дипломатії. І те, що Росія – агресор, захоплювала Крим, на 5-річчя Криму висловилися всі. Крім заяви Аксьонова ми маємо ще й заяви цілого ряду західних товаришів, в тому числі представника США про те, що ніякого референдуму не було, це була російська операція із захоплення Криму.

Читайте: Поліція образилася, Аваков заплутався, всі попалилися. Арестович про зіткнення в Черкасах

Головна новина в тому, що, через 5 років приховувати цю таємницю вже не представляється можливим. Для нас це ніколи не було таємницею, але Україна була задавлена, з одного боку, валом російських ЗМІ, які створювали альтернативну картинку реальності, а з іншого боку, небажанням Заходу визнавати і називати речі своїми іменами.

І ось тепер, коли Захід перестав це робити, виникла ще одна ситуація. Захід прямо став називати це агресією, і тоді росіяни перестали соромитися, тому що про це і так всім відомо.

І починають виникати такі речі, як у Аксьонова – вибовтування. Вибовтування ключових речей.

А ще через 2 роки всі взагалі будуть прямо говорити, розповідаючи, як захопили, які підрозділи в цьому брали участь, ще й про Донбас почнуть визнаватися і так далі. Тому що, по-перше, в інформаційному світі неможливо довго зберігати таємницю, а по-друге, таємниця була можлива тільки через мляву позицію Заходу.

Читайте: Повна неосудність. Арестович про те, чому РФ небезпечніша за СРСР

Тобто ключ був не у Росії – ключ був у Заходу. Він полягав у його небажанні називати речі своїми іменами.

Тепер же, коли вони переконалися, що Україна для Росії, як ми вже говорили – ближня мета, що вона воює проти Заходу – вони нарешті почали вести більш-менш адекватну риторику. І заговорили самі росіяни.