«Дуже тривожний дзвінок». Арестович про «наступ» ВСУ на Донбасі

"Київ планує наступ в районі Перекопського перешийка 24-25 грудня», - заявила спікер російського МЗС Захарова. того ж дня бойовики «ДНР» пред'явили вагомі «докази» підготовки до наступу ВСУ.

«Це дуже тривожний дзвінок», - сказав в коментарі UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович. Він пояснив, з якою метою озвучується ця дата і ця локація, і які завдання розраховує вирішити Кремль в Україні.

- Чому озвучені ці дати і ці локації? Що взагалі означає цей "анонс"?

Це все - інформаційна підготовка бойових дій з боку Росії. Вони збираються робити провокацію саме в цьому місці, вказують його - спочатку вустами «ДНР», тепер уже вустами речника свого МЗС.

Тут є два варіанти.

Перший - вони виходять з таких міркувань: напружимо ситуацію, якщо треба, використаємо, якщо ні, то просто налякаємо. Цього достатньо. Тобто вони досі в вилці, остаточне рішення ще не ухвалене. Вони дивитимуться на світову кон'юнктуру, дії з нашого боку і бла-бла-бла. Якщо все буде добре для них, то починають бойові дії в тій чи іншій формі - гібридній чи прямій, - а ми вже інформаційно підготовлені. А якщо не вийде, то їм достатньо самої інформаційної операції, щоб налякати, змусити нервувати, досягти своїх цілей.

Читайте: Розпочнеться 15 грудня: Олексій Арестович озвучив «складний прогноз» для України

Ще одна можливість - вони можуть змінити дати, щоб досягти часткової раптовості. Наприклад, не 25 числа, а 26-го. Або 23-го. Або вже на Новий рік. Цей анонс може переслідувати і таку мету.

Але те, що це дуже тривожний дзвінок - це однозначно.

- Можливо, не варто було взагалі анонсувати дату, щоб досягти максимальної раптовості?

- Ні. Тоді немає приводу. Громадську думку потрібно готувати заздалегідь, і якщо раптово напасти ні з того, ні з сього, доведеться довго пояснювати. А сказати: «Ми ж попереджали!» - це зовсім інший коленкор.

- Що ви думаєте про масштаби того, що ми можемо очікувати?

- Це буде вирішення проблеми води для Криму в тому чи іншому варіанті.

Читайте: Росію вбиватимуть усім світом. Арестович про погрози Волкера і реальних пацанів

- Сухопутний коридор?

- Ні, сухопутний коридор не потрібен, коли в повному управлінні є Азовське море. Тому завдання - віджати Азовське море і трошки побарахтатися з водою в тому чи іншому варіанті.

Коротше, вони зрозуміли, що сухопутний коридор їм не пробити, знайшли якусь форму вирішення проблеми. Я ще не можу її розгадати, але, мабуть, вона може бути пов'язана приблизно з наступним.

Все Азовське море їхнє, повністю блоковані Бердянськ і Маріуполь, наприклад, розширена зона контролю. Вони створили плацдарм, самі міста не захопили, але вони блоковані, наприклад, артилерією, постачання неможливо, і українським силам там дуже складно перебувати.

Читайте: Це скажені собаки. Арестович про небезпеку, що збільшується щодня

Грубо кажучи, вони можуть поставити задачу, щоб з цих міст почалося втеча населення, щоб там припинилася нормальна соціально-економічна діяльність, і вони почали стрімко перетворюватися на сірі зони. Тоді мимоволі Україна відхлине від цих двох міст і взагалі від узбережжя.

Там буде безлюдне місце, сіра зона, зона бойових дій. Економічна діяльність скінчилася, соціальна - скінчилася, а в сірій зоні будуть шастати якісь чергові нові «республіки» або добре відомі старі «народні республіки». А російський флот і авіація захищатимуть там своїх побратимів.

Якщо така військова сіра тінь від моря впаде на глибину 50-100 кілометрів від узбережжя, то це стане дуже проблемною зоною - зоною в сенсі Стругацьких, - щодо якої можна починати переговори про врегулювання ситуації політичним шляхом. Умовно кажучи, «Мінськ»-3. І пробивати там, наприклад, спільне водокористування.

Вони розуміють, що не можуть виграти у нас прямим військовим шляхом, хоча ця опція десь залишається як запасна. Якщо Україна буде надто опиратися або надто вдало воювати, то можна підняти авіацію і зробити відкритий конфлікт.

Читайте: Заборона на в'їзд росіян 16-60 років: Арестович пояснив, що це дасть

Але взагалі план, я думаю, виглядає так: створити умови для відсутності нормальної життєдіяльності і, лякаючи Захід гуманітарною катастрофою і ведучи розмову про те, що треба вирішити цю проблему, вибити собі преференції по воді, по транспортних коридорах.

Окремим завданням залишається дискредитація політичної влади як такої, що в черговий раз програла. «Порошенко - президент війни, він програв черговий етап війни і був змушений укласти «Мінськ»-3. Ось вам весь воєнний стан, ось вам його жалюгідні потуги про армію, віру і так далі. Він не здатний реалізувати навіть те, що взяв на прапори. Навіщо ви будете за нього голосувати?»

Задум такий.