"Перемир'я" може призвести до катастрофи. Як ним скористається Росія
З наближенням дати інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа в інформаційному просторі дедалі голосніше звучать заклики якщо не відверто про мир з країною-агресором, то щонайменше про перемир'я. На жаль, у багатьох, хто це говорить, немає жодного бачення середньострокової перспективи, яка у разі миру чи перемир'я може перерости у глобальну катастрофу.
Виникає дивне дежавю. Рівно рік тому я публікував статтю, де приділив увагу питанню перспектив припинення вогню та встановлення перемир'я між Україною та Росією. Тоді я навів низку аргументів, що вказують на те, що припинення активних бойових дій дозволить Росії накопичувати свій потенціал і розгорнути бойові дії через певний період, з ще більшим розмахом та амбіціями, аж до вторгнення на територію країн НАТО.
Примітно те, що за минулий рік ситуація з такими загрозами кардинально не змінилася на краще, а навіть погіршилася, оскільки Росія обзавелася досить надійним союзником – Північною Кореєю.
Але про все по черзі.
2022 рік
У 2022 році російські окупаційні війська здійснили повномасштабне вторгнення в Україну, маючи угруповання чисельністю 180 тисяч особового складу та практично повністю штатно укомплектовані технікою підрозділи. Танки, ББМ, артилерія – всього цього було достатньо і повністю відповідало потребам виконання бойових завдань і навіть більше.
Наприклад, у той час як основне окупаційне угруповання становило 225 батальйонних тактичних груп (БТГр), комплектація яких складала 2475 танків, у Росії боєздатними, в строю, значилися 3200 танків.
Провал повномасштабного вторгнення полягав у тому, що, зазнавши на першому етапі тотального фіаско, не переведений на військові рейки ВПК приблизно пів року не встигав повноцінно компенсувати щомісячні втрати. Але на сьогодні Росія перевела не лише ВПК, а й свою економіку на військові рейки і здатна оперативно проводити відновлювальні та ремонтні роботи, хоча зараз проблема полягає в іншому – техніка закінчується.
Потенціал складів Росії
Протягом усього 2024 року OSINT-групи по всьому світу проводили детальний аналіз стану складів та центрів зберігання у Росії та дійшли таких висновків.
На зберіганні центральних баз резерву танків (ОБТ) залишилося від 3 до 3,5 тис. З них не більше 2 тисяч придатні для відновлення після зберігання, решта – у жахливому стані, що не дозволяє їх використовувати навіть у форматі "канібалізму". Проте ще 2 тисячі бойових машин можуть повернутися в стрій.
У 2024 році російський ВПК вийшов на потенціал пікового відновлення ОБТ до 350 бойових машин на місяць – без урахування ремонту пошкодженої техніки. У середньому потенціал відновлення становив 150-200 машин на місяць.
З урахуванням нинішньої інтенсивності бойових дій та рівня втрат ОБТ у зоні бойових дій цього потенціалу впритул вистачає, щоб компенсувати щомісячні втрати танків та зрідка накопичувати їх у підрозділах. Але якщо буде встановлено перемир'я, Росія зможе спокійно повністю повернути у стрій зі складів усі танки, що в неї залишилися, збільшивши їхню загальну кількість з тими, що вже є в строю і вимагають ремонту після отриманих пошкоджень – до 4-5,5 тисяч. Тобто в 1,5 раза більше, ніж у неї було в строю станом на 2022 рік.
Щодо бойових броньованих машин ситуація така: на зберіганні залишається від 8 до 9 тисяч, серед яких придатних до відновлення від 5 до 5,5 тисяч. Відновлення ББМ у російських окупаційних військ на місяць становить від 400 до 500 одиниць, що протягом умовного року перемир'я цілком може забезпечити російські війська механізованим потенціалом, що залишився на складах, і збільшити загальну кількість одиниць техніки цієї категорії до 9-10 тисяч.
Запаси артилерії обчислюються в межах 9-10 тисяч, але це переважно буксировані і не завжди придатні для відновлення артсистеми. Точно оцінити стан запасів у цій категорії складно, але кілька тисяч стволів досі придатні до застосування.
Не забуваймо про ракетний потенціал. За нинішніх темпів виробництва Росія за рік зможе накопичити приблизно таку кількість ракет:
Х-101/555 – від 800 до 1000;
3М14 КРМБ "Калібр" – від 300 до 400;
9М723 ОТРК "Іскандер" – від 250 до 350;
Х-47М2 "Кинджал" – 50 - 70 ракет;
3М22 "Циркон" – 15 - 20 ракет.
Боєприпаси для артилерії також є дуже важливим показником можливостей РОВ, і нині російський ВПК збільшив виробництво артилерійських пострілів різних калібрів до 2,5 мільйонів на рік. Тобто протягом року окупаційні війська матимуть можливість заповнити склади та створити резерви саме на таку кількість БК. Хоча у всіх цих випадках слід мати на увазі допомогу Росії від країн-союзників, і передусім це КНДР.
Потенціал Росії через рік "перемир'я" за сприяння КНДР
Північна Корея досить активно та безкарно допомагає Росії з 2023 року. Така поведінка країн Заходу лише посилює у Кім Чен Ина почуття вседозволеності, що спонукає та стимулює його здійснювати наступний злочинний крок.
З урахуванням наявних можливостей КНДР і виявленого з 2023 року потенціалу можна говорити про те, що протягом року "перемир'я" Росія може отримати від північнокорейських союзників від 5 до 8 мільйонів боєприпасів, що дозволить їй довести з урахуванням власного виробництва накопичувальний показник до 7-10 мільйонів.
Росія цілком може відправити запит Пхеньяну і на військову техніку, яка вже зараз у певній кількості постачається РОВ. Зокрема, в сили та можливості КНДР цілком входить постачання не менше ніж 500 одиниць ОБТ, що дозволить збільшити танковий парк РОВ до 6 тисяч бойових машин.
У не меншій кількості можуть бути здійснені постачання ББМ, а щодо артилерії, то, наприклад, міномети 120 мм і 82 мм можуть бути відправлені російським союзникам чучхе в кількості не менше тисячі.
Але що найцікавіше – це військові. Російське командування вже має досвід застосування північнокорейських військових у війні проти України, і запити на людський ресурс можуть надходити і в період "перемир'я". Якщо зважити на середній потенціал розміщення 12 тисяч особового складу в 3 місяці, то за рік у Росії може бути сформована загальновійськова армія – близько 50 тисяч, що повністю складається з громадян КНДР.
Але якщо говорити не лише про поповнення РОВ північнокорейськими військовими, а про мобілізаційний потенціал самої Росії, то без активної фази бойових дій та регулярних втрат на місяць 45 тисяч осіб накопичення людського ресурсу може перевищити 400 тисяч.
Таким чином, через рік у РОВ буде ще й людська маса кількістю понад мільйон.
Загрози
Рік перемир'я дозволить Росії збільшити потенціал механізованої компоненти від нинішнього рівня в 2-3 рази, а людський ресурс армії збільшено буде в 2 рази – до більше мільйона. І що ж Росія з таким потенціалом буде робити? Будувати школи, дитячі садки, онкологічні центри та залізниці? Ні, вона знову розпочне велику війну, і з урахуванням наявного ресурсу не лише проти України.
Через рік потенціал Росії дозволить прорубати, наприклад, Сувальський коридор. Вище я навів приклад того, скільки ресурсів РОВ зможуть мати через рік перемир'я, а тому що Росії варто зосередити на прорив у Калінінградську область 500 танків, 1 500 ББМ, 1 000 артсистем і до 100 тисяч о/с військ? І цього буде цілком достатньо, щоби повністю відрізати лівобережну Польщу і закрити питання з країнами Балтії протягом максимально короткого терміну. За цей термін країни НАТО навіть не встигнуть провести свої консультації щодо того, хто, як і чим допомагатиме у відбитті агресії.
Очевидно, що Захід не розуміє, що будь-яке перемир'я та мир – це наближення третьої світової війни в самій Європі, а не замороження загроз в Україні. Відстрочка неминучого замість того, щоб поставити крапку, розгромивши ворога, коли він уже знесилений. Натомість йому намагатимуться дати можливість зміцніти і значно посилитися.
Висновки
Незважаючи на вкрай немічний нинішній стан Росії, вона, використовуючи наявний потенціал відновлення та підтримку союзників, значно наростить свої можливості у кількісному аспекті. Наголошую: не якісному, а кількісному. І на тлі цього не розумію, наскільки сліпу потрібно мати віру (або нескінченну дурість), щоб сподіватися на те, що при цьому потенціалі російській злочинній владі не захочеться реваншу – "движухи" 2.0?
Ось і виникає відповідне питання, а до чого призведе таке "перемир'я" або "мир", якщо не до ще кривавішої війни з ворогом, з яким після перепочинку Україні наодинці впоратися буде просто неможливо. Зараз ми маємо шанс перемогти, здолати ворога, який виснажений як ніколи раніше у своїй історії. З "перемир'ям" такого шансу ми вже не матимемо.
Ось власне й відповідь на запитання, чи потрібен Україні "мир", чи Україні потрібна перемога.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".