Чому Ейнштейн несподівано сказав, що уява важливіша за знання?

Вирішив все-таки докопатися, чому Ейнштейн несподівано сказав, що уява важливіша за знання???

Хоча, здавалося б, він людина розумна, мала розуміти високу ціну знань у порівнянні з низькою ціною всяких нікчемних фантазій.

Ми поставили експеримент. Дали учням 5 класу завдання вивчити з географії океани, які вони бувають, і як влаштовані. Контрольна група вивчила, вивчила, здала, і за кілька тижнів вже мало що пам'ятала.

А ось в експериментальному класі ми сказали, що зараз буде урок уяви, на якому просимо намалювати... місце народження океану. Як хтось хоче. Ну, і вийшло, хто на що спроможний, і цікаво, що в роботу включилися всі одразу.

Під час діти запитували: чому Сонце кругле? (Відповідь: - Ну, спробуй намалювати квадратне і пояснити...).

- Чому вітер дме? (На це знаходили відповідь: бо дерева гойдаються – і весело малювали вітер.) Це як вірші: треба зазирнути за слова, аби зрозуміти зміст.

Замість аналізу якогось явища намагалися відтворити його у метафорах та трендах розвитку. В результаті виходило не раціональне осмислення, а мерехтіння смислів.

І вони, ці смисли, притягувалися – кому який.

А вже коли сформувався образ, тоді вже можна вкраплювати шматочки-кванти класичних знань-відомостей. На удобрений ґрунт.

І ось, з цього мерехтіння ненароком вимальовується система.

Адже задовго до словесного існувала мова жестів та знаків. Уява… матеріалізується.

Так возз'єднуються три типи мислення: асоціативне, квантове та знанневє.

І тоді все йде як по маслу. Будь-який матеріал запам'ятовується легко, весело та назавжди.