Чому Назарбаєв пішов у відставку? Радзіховський дав дві відповіді

Глава Казахстану, що очолював країну протягом 30 років, Нурсултан Назарбаєв заявив про відставку. У зверненні до народу він сказав: "Залишаюся головою Ради Безпеки, який законами наділений серйозними повноваженнями визначення внутрішньої, зовнішньої політики. Залишаюся головою Партії "Нур Отан" (Світло Вітчизни, - UAportal, членом Конституційної ради. Я залишаюся з вами як громадянин країни, як людина, яка любить мій народ, мою країну. До кінця своїх днів буду з вами". До чергових президентських виборів роль в.о. глави держави буде виконувати спікер сенату парламенту Касим-Жомарт Токаєв.

"Назарбаєв очевидно хоче особисто проконтролювати процес передачі влади", - сказав з цього приводу в коментарі UAportal російський журналіст Леонід Радзіховський.

Перш за все, питання про те, хто його подвиг, позбавлене сенсу. Ніхто його не подвиг. Подвиг його він сам. Він господар себе, своєї країни, свого слова. Ця тема закрита.

Що його спонукало? Відповідей дві. Вони взаємодоповнюють одна одну.

Перше – це міркування стану здоров'я. Я не лікар, і поняття не маю, чи здоровий Назарбаєв, чи хворий Назарбаєв, в якому він стані. Але з огляду на те, що йому 79... Вік далеко не найстрашніший, особливо при нинішній медицині, але 30 років очолювати країну – це досить нервова робота. І думаю, там рік треба вважати більше, ніж за рік. Фізичний вік – це одне, а моральна втома – це інше.

Читайте: Альтернатива курсу Путіна очевидна. Радзіховський про баранів, попсу і самоліквідацію президента РФ

Друге – це міркування політичного здоров'я. Назарбаєв очевидно хоче особисто проконтролювати процес передачі влади. Це дуже розумне рішення. Проблема наступності – головна проблема для будь-якого авторитарного режиму, і вирішують її завжди дуже по-різному. Назарбаєв, як мені здається, вибрав оптимальне рішення.

Взагалі, з усіх політиків в колишньому Радянському союзі, включаючи Прибалтику і країни СНД, Назарбаєв, звичайно, на дві голови вище будь-якого іншого. Він – справжній політичний гігант. І справа не тільки в тому, що він найдовше очолює свою республіку. Справа в тому, що протягом 30 років поспіль, очолюючи республіку, він не допустив жодного насильства, він уміло маневрував. За весь цей час не було ніяких актів непокори. Він домігся великого економічного процвітання. Казахстан дуже швидко зростає. Темпи зростання Казахстану, може, менше, ніж Узбекистану або Таджикистану в останні роки, але це і природно, тому що Узбекистан і Таджикистан знаходяться на дуже низькому рівні, а Казахстан – на досить високому.

Він домігся національного миру в зовсім непростій республіці, де все-таки дуже багато росіян, і при цьому домінують казахи. Казахстан зазнав великих втрат у зв'язку з від'їздом німців, так як німці становили досить значну частину технічної і економічної еліти. Проте, від'їзд німців не потряс Казахстан.

Тобто з усіх керівників пострадянських країн Назарбаєв, звичайно ж, є абсолютним чемпіоном і в моральному плані, і в інтелектуальному, і в плані відповідальності перед своїм народом.

Читайте: Розвідка США видасть компромат на Путіна? Радзіховський про параною і глибокі переживання

Поза всяким сумнівом, його найближчі родичі – найбагатші люди Казахстану, мільярдери. Але це абсолютно неминуче в авторитарних східних країнах. Але це не привело до розграбування країни, навпаки – країна істотно економічно посилилася за Назарбаєва.

Він вів надзвичайно розумну зовнішню політику, не став ані сваритися з Росією, ані плентатися в хвості Росії. І не потрапив у васальну залежність від Китаю, при цьому зберігаючи чудові стосунки з Китаєм і нарощуючи китайський вплив, залишив країну відкритою для західних інвестицій.

Знайти помилки Назарбаєва, звичайно, можна, але їх треба шукати, в той час як щодо будь-якого іншого політика на території колишнього Радянського союзу шукати нічого не треба – їх помилки волають до неба.

Тепер йому належить дуже складне, найважливіше і останнє завдання – надійного і мирного спадкоємства. Тому що спадкоємець може або примножити, або розтринькати. Одне з двох. Чи буде наступником хтось із його прямих родичів або це буде людина, що не має до нього ніякого відношення в сенсі спорідненості, але гарантує спадкоємність курсу – питання незрозуміле.

Читайте: Як законопатити країну: Радзіховський про ізоляцію інтернету Росії

Зараз він пішов в позицію Ден Сяопіна. Він очолює Раду безпеки, очолює партію, має необмежений авторитет. Тобто важелі у нього в руках всі. А ось кого він обере наступником – це питання. І я думаю, що це питання саме до нього, а не до Сполучених Штатів, не до Росії, не до Китаю, не до якоїсь іншої держави. Їх він проінформує, але вирішувати буде сам.

Отже, якщо якийсь політик в колишньому Радянському союзі і викликає повагу і був гідний своєї посади, то це, звичайно, Назарбаєв. Без сумніву.