Наслідки потенційної угоди Трампа з Путіним вихаркуватиме не одне десятиліття

Учора увечері, коли потяг рушив з київського вокзалу у сторону Перемишля, завила сирена. В цьому була якась своя містика. Бо з однієї вже звичної (але ненормальної) реальності я на три дні їду у викривлену (ще більш ненормальну - з нашої точки зору) реальність. І читаючи уже в потязі стенограму заяв Трампа про мир, я відчуваю себе пересічним жителем Чехословаччини зразка 1938-го року, частину якої отак запросто передали фашистській Німеччині, оформивши цю передачу у "Мюнхенський пакт". Бо вважалося, що цим можна задовольнити апетити агресора. 

Цю угоду скропив своїм підписом премʼєр-міністр Великої Британії Невілл Чемберлен, який 30 вересня 1938 року в Лондоні оголосив, що привіз британцям мир: 

"Урегулювання чехословацької проблеми, яке зараз досягнуто, є, на мій погляд, лише прелюдією до більшого врегулювання, в якому вся Європа може знайти мир. Сьогодні вранці я мав ще одну розмову з канцлером Німеччини гером Гітлером, і ось папір, на якому його, а також моє, імʼя. Дехто з вас, можливо, вже чув, що тут міститься, але я хотів би просто прочитати це вам: "...Ми розглядаємо угоду, підписану вчора ввечері, і англо-німецьку морську угоду як символ бажання наших двох народів більше ніколи не воювати один з одним".

"Я вірю, що це мир для нашого часу. Від щирого серця дякуємо. Ідіть додому і спокійно виспіться!".

Нічого не нагадує? 

"Розхльобувати" наслідки цієї угоди довелося уже новому премʼєру Британії - Вінстону Черчіллю. 

Щось підказує, що наслідки потенційної угоди Трампа з Путіним вихаркуватиме не одне десятиліття. Трамп дуже хоче отримати премію миру. Натомість він ще більше наближає світ до глобальної війни. 

Побачимо, чим закінчиться нинішній Мюнхен, який стартує увечері (на деяких закритих заходах конференції буду уже сьогодні). І чи Європа краще винесла уроки зі своєї історії, ніж люди, які висадились десантом з-за океану. 

За можливості, щось писатиму.