Прогин під диявола
Коли рудий миротворець укладав угоду з талібами - він думав тільки про свою крутизну: про те, як його зараз наздожене світова громадськість і увінчає Нобелівською премією Миру. Але не наздогнала. А ось виведення американських військ з Афганістану перетворилося на ганьбу для США і катастрофу для Афганістану. Сьогодні пухнасті дикуни - вірні друзі Путіна, а в Афганістані навіть музика заборонена.
Зате рудий шахрай із задоволенням занурював у помиї старого Байдена, приписуючи йому ганебне виведення військ. Натовп тупоголових реднеків із задоволенням поглинав цей мікс брехні і ненависті, кивав черепушками і розмахував прапорами "МАГІ". Тепер же іржавий Донні вирішив провернути свою геніальну угоду з самими росіянами, які чекають - не дочекаються бажаного перепочинку. До речі, Трамп не бреше, коли повторює, як Попка: "Якби я був президентом, то за мене б ця війна не почалася!" Дійсно, не почалася б.
Тому що він на пару з плішивим подільником викрутив би ситуацію так, що Зеленський би прогнувся, і ліг під Кремль. А решта була б справою техніки. Зеленський і так марив дурницями, повторюючи, що "треба просто перестати стріляти". Але адміністрація Байдена попереджала його: "Росіяни готуються напасти, готуйся". І вони вторглися, і не Зеленський, а сам народ України сказав своє вагоме слово: "Не візьмеш, мурло ка**пське..." І чинив такий опір, що криваві соплі розмазалися по всій широкій більшовицькій морді. Ні за три дні, ні за три місяці, ні навіть за три роки підкорити Україну не вийшло. Тепер у виснаженого червоного звіра залишилася тільки одна надія: Трамп - примушувач до миру. Але примушувати він повинен не агресора, а жертву.
Рашистські чорти вже передчувають перемогу. Глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв уже зустрівся з командою Трампа і прийшов у захват від рівня взаєморозумінь.
"Усе, що я можу сказати - це те, що вони чудово вирішують проблеми. І я думаю, що президент Трамп відмінно вирішує проблеми", - помахуючи хвостом, відстукав копитом Дмитрієв і підсумував: "Вважаю, що дуже важливо наводити мости. Я думаю, що відносини між США і Росією дуже важливі для миру!" Вербальні повчання віцепрезидента США Джей Ді Венса, виголошені ним на Мюнхенській безпековій конференції, не залишили жодних сумнівів: між Європою і трампістськими США пролягла прірва, яка буде тільки розширюватися.
Європейські еліти обурені: ще вісім місяців тому ніхто й гадки не мав, хто такий Джей Ді Венс. Голівка цього прищика навіть не спостерігалася на політичному тілі планети, але вже зараз він висунувся і з виглядом пихатого гуру взявся міркувати про демократичні першооснови, які знехтували в Європі. І такою кремлівською сіркою в нього з рота понесло, що Макрон терміново скликав саміт голів країн ЄС, щоб виробити спільний шлях до досягнення справедливого миру. Бо те, що пропонує Трамп - це навіть не угода. Це - обтягування ділка двома шахраюватими подільниками. Ні Лавров, ні Трамп не вважають, що за столом переговорів є місце для Європи.
Для України - так і бути, знайдеться містечко де-небудь у кутку столу, а інтереси ЄС - це зайве. За великим рахунком, розмовляти з дияволом не можна. Йому навіть ультиматумів ставити не потрібно, оскільки він залюбки втягне вас у переговорний процес, де забалакає і обдурить. Диявола треба тільки знищувати - системно й методично. Щоб виття стояло на болотах, щоб чортики з триколорами шмигали по своїх же підворіттях, упускаючи від страху в штани цеглу. Потрібно створити антира**истську коаліцію і кілька армійських корпусів: балтійський, польський, німецький, французький, британський, чеський. Вирішити питання з координацією і, розробивши єдину стратегію, вступити в процес визволення України. Щоб після потужних ударів авіації по позиціях агресора, йшли вперед ЗСУ, здійснюючи первинну зачистку, а остаточно дочищали вже сили коаліції. І так - крок за кроком, пункт за пунктом: поки вся територія України не буде звільнена.
Чи розлютяться Путін із Трампом? - неодмінно. Але що зробить Трамп? Створить іржаво-плішиву коаліцію й оголосить Європі війну? Він, скоріше, втратить інтерес до цієї теми, зрозумівши, що угода протухла, і жодного профіту від неї він не отримає. А ось щур може і пірнути у вигрібну бункер-яму і звідти віддати ядерний наказ. Тут можуть бути два варіанти: або він завдасть гібридного удару, спровокувавши новий Чорнобиль на окупованій Запорізькій АЕС, або зовсім злетить з котушок і вдарить тактичною ядеркою по силах коаліційних військ - для того, щоб завдати максимальних людських збитків і зробити Європі дуже боляче.
Можливо, ударів буде кілька, а перший - попереджувальний - він зробить по підрозділах ЗСУ в Курській області, пошкодивши Курську АЕС і звинувативши в цьому злочині Україну. Саме після цього, минаючи політеси і попередження, потрібно буде завдати по печері всесокрушающего удару. По центрах ухвалення рішень, аеродромах і військових базах, об'єктах енергетики та військової промисловості. Занурити печеру в морок і болотну трясовину. Так, відьми витимуть на всю планету.
Так, підгебневаний Трамп буде потрясати кулаками. Але альтернативою цьому може бути тільки Третя світова. Знаєте, що буде, якщо зараз Європа моргне і займе боязку вичікувальну позицію? Путін отримає час для цілющого перепочинку - на правах переможця. Він накачає печерних зомбаків бацилою реваншизму, і підніме рівень побєдобєсія до космічних висот.
А потім, відновившись і озброївшись, кинеться на країни Балтії, з метою "повернути свої, споконвічно радянські землі". Кинеться вже за участю білорусів і українців із захоплених територій, будучи переконаним у тому, що ніяке боягузливе НАТО не ризикне прийняти виклик і заступитися за якусь там умовну Естонію. А потім буде або велика ядерна війна, або - прогин під Диявола під прапорами Орбанів та інших Фіцо. З відновленням орбіти більшовицького впливу над країнами Східної Європи.
Коли у 2000-му Путін прийшов до влади - ніхто не вірив, що він зможе відновити в країні атмосферу тотального страху. У 2010-му Захід не повірив у реваншистські наміри Путіна, незважаючи на вторгнення в Грузію в 2008-му, і навіть "перезавантажив" відносини. У 2014-му Захід не хотів вірити в плани Путіна воювати з Україною. Сьогодні Європа готується до зіткнення з червоним монстром, нарощуючи оборонний сектор, але досі беззастережно не вірить у те, що він здатен на це піти. А він ризикне, якщо його не розгромити просто зараз. Адже, як би цинічно це не звучало, але воювати на чужій території все-таки простіше, ніж відбивати ракетні удари росіян на своїй...