Путін зробив ставку в Україні, незабаром почнеться - Олексій Арестович

З осені Росія почне активніше розхитувати Україну, причому головна ставка Володимира Путіна зараз - південь країни. При цьому на фронті на даний момент є зброя, що утримає РФ від великого наступу.

Про це розповів у третій частині інтерв'ю UAportal військовий експерт і блогер Олексій Арестович.

Попередню частину інтерв'ю читайте тут: Росія формує чотири ударні армії на кордонах України - Олексій Арестович

- Який ваш прогноз щодо поставок нової летальної зброї Україні американською стороною? Чи відіграють зараз якусь роль Javelin, якщо їх на фронті немає?

- Javelin є. Я думаю, вони знаходяться дуже близько до фронту, але їх застосування буде вважатися ескалацією конфлікту. Навіть у тій незначній кількості, в якій вони є.

Це досить ефективна зброя. За аналогією зі Stinger в Афганістані, це буде розцінюватися як те, що Штати кинули ще один силовий аргумент на шальки терезів.

А оскільки поки Штати намагаються домовлятися з Росією - в особі Трампа і так далі - вони, швидше за все, виставили обмеження, що можна застосовувати Javelin тільки в разі, якщо Росія піде на ескалацію бойових дій, піде танками на нас. Тоді стріляйте. А так просто - не стріляйте.

Ніхто не забороняє нам стріляти нашої "Стугною", наприклад. Але якщо ми застосуємо Javelin, у Росії почнуть кричати: ми тут намагаємося Мінські угоди виконувати, а вони починають ескалацію бойових дій. Ай-ай-ай.

Але на заводи, які виробляють нові Javelin, прийшло оборонне замовлення для декількох країн, в тому числі й для нас. Тобто, як мінімум, ще 35, а можливо, і більше комплексів буде поставлено.

А це вже серйозно.

Основою наступу (бойовиків і військ РФ, - UAportal) у 2014-2015 роках були ротні та батальйонні тактичні групи, посилені бронетехнікою Росії. Наша піхота не мала серйозного протитанкового озброєння. Тому, наприклад, під Дебальцевим, на всіх опорних пунктах, танки зупиняли ручними гранатометами, які взагалі не вважаються протитанковою зброєю.

І тут в України з'являються війська, оснащені ПТРК. І змінюється весь характер бою. У західній термінології це називається game-changing weapons - зброя, що змінює правила гри. Ми робимо неможливим застосування тієї ж тактики, яка у них є. А іншої тактики у них немає. Їхня єдина перевага полягала в тому, що в них була мобілізована армія з великою кількістю справної бронетехніки. А в нас бронетехніка 30 років простоювала на зберіганні, ламалася, танки не стріляли тощо.

Тепер цю перевагу буде нівельовано. Це перше.

Друге. Зараз, коли ведеться позиційна війна, коли ніхто не йде в грандіозні атаки, який варіант залишається? Знижувати їхню кількість особового складу. Наростити їм такі втрати, щоб вони за рік обламалися і у них виникла проблема з мобілізацією добровольців у перший і другий "армійські корпуси" (так званих "ДНР-ЛНР", - UAportal).

Раніше добровольцям говорили: та нічого страшного, куля-дура, пронесе. Але якщо, щойно висовується танк, в нього влітає ПТРК, то дурнів, які бажають туди вербуватися, буде дуже мало, тому що ймовірність загибелі зросте.

Те ж саме з піхотою. Основа наших закупівель - це снайперські і антиснайперські комплекси. Тому що позиційна війна - це, в першу чергу, снайперська війна. Снайпери працюють з нашого боку, з їхнього боку. Як мінімум третина втрат - за рахунок снайперів.

Якщо ми наситимо війська снайперами і сучасними комплексами, то ми зможемо завдавати їм втрат. Треба, щоб наші снайпери вибивали їхню піхоту і ще самих снайперів. Нам треба виграти снайперську війну на передньому краї.

Таким чином, вийде, що в піхоту ніхто не захоче вербуватися, або настрій дуже сильно впаде, тому що це дуже важко, морально тисне. Два снайпери можуть затероризувати кілометр фронту.

Ці перегони ми повинні виграти. Звідси закупівлі летального снайперського озброєння у Канади.

Крім того, це засоби розвідки, зв'язку і так далі, які є тонкою, електронною військовою надбудовою над залізом. Тому що, якщо танки у нас є, то комплекси розвідки, комплекси радіоелектронної боротьби, перехоплення, зв'язку і так далі - це те, що створює значну і вирішальну перевагу і в конкретному бойовому зіткненні, і в цілому на лінії фронту.

Тому ми просимо високотехнологічної допомоги та самі її розробляємо. На цьому зосереджуються наші зусилля, і такі контракти ми підписуємо, в тому числі з Туреччиною, з Білоруссю, з Францією, з Великою Британією і зі США.

Ситуація поки що певною мірою на нашу користь. Поки ми не програємо гонки озброєнь - ми досить швидко переозброюємося. Головне, щоб ми не переходили на мирну риторику. 2 роки ми порадіємо, а потім виявимо, що розрив такий, що у росіян вирішальна перевага, а нам - кінець. Військовий програш і окупація інших областей України, включно з Києвом.

- Ви знаєте, що в Росії ухвалене непопулярне рішення про підвищення пенсійного віку. Особистий рейтинг Путіна істотно впав. Ми розуміємо, що, швидше за все, рейтинг для нього - це важливо і, напевно, він намагатиметься його повернути в колишнє захмарне положення. Як ви думаєте, яким чином? Чи можлива чергова військова авантюра (окрім України)? Чи може Путін зважитися на агресію щодо країн НАТО, тих же балтійських країн або Польщі?

- Всі ці внутрішні штуки типу підвищення ПДВ, пенсійного віку і решти не становлять для Путіна ніякої загрози. Росія - авторитарна держава, і авторитарні рішення підтримує більша частина населення. Вони дійсно готові затягнути паски заради "величі матінки-Росії".

Це як у тому анекдоті. Приходить робітник з заводу і каже: "Мене оштрафували за те, що я бухаю, тепер буду менше отримувати". Синок запитує: "Так що, тату, тепер ти будеш менше пити?" - "Ні, тепер ти будеш менше їсти".

Вони не припинять витрачати гроші на озброєння, армію і все інше, народ просто тугіше затягне паски. А для тих, хто найрозумніший, є ФСБ і Росгвардія. Або приїде Кадиров і все пояснить.

Тому в Кремлі можуть зовсім не хвилюватися. Це не загроза для них. Наприклад, вони в Москві вирішили позносити всі хрущовки, кілька сотень людей поставили перед загрозою особистої катастрофи і навіть не почухались. Вони навіть на такі експерименти в Москві йдуть - що вже казати про решту Росії?

Що стосується військових операцій проти країн Балтії, то вони ще не готові до таких речей. Та їм це і не потрібно. Вони і так поступово благополучно перекуповують Європу. Наприклад, вони створили базу "Нічних вовків" у Словаччині, незважаючи на протести словацької інтелігенції, уряду і так далі. У Парижі відкривається представництво "ДНР".

В них інші завдання. У листопаді цього року вибори в Конгрес США, потім президентські вибори в Україні, парламентські вибори в Україні і потім - вибори в Європі. Вони докладатимуть усіх зусиль, щоб прибрати прозахідних антиросійських кандидатів і просувати своїх. Для цього не потрібні ніякі військові операції - для цього потрібно провести чемпіонат світу з футболу і відмити імідж Росії, а крім того можна заплатити всяким словакам та іншим товаришам, які радісно натиснуть потрібну кнопку в Європарламенті.

Але не виключено, що вони будуть колобродити на Балканах, зіштовхуючи Сербію з Болгарією, Сербію з Косово і так далі. Там можливе загострення. Плюс можливі такі речі, як спроба організувати військовий переворот в Чорногорії.

Вони будуть дуже багато грати в Африці, на Близькому Сході, посилюючи потік біженців до Європи. Лівія. Але головне їхнє завдання - виграш для себе на цих чотирьох виборах.

- Ви могли б назвати найбільші загрози для України з боку РФ на найближчий час? Ви вже згадали про вибори. Що ще може становити небезпеку?

- Плюс Азовське море і, можливо, Білорусь. Там дивні справи відбуваються, тому треба дивитися.

Вони дуже сильно будуть качати південь України у поєднанні з Азовським морем. Подивіться, що коїться в Херсоні, в Миколаєві. Всі ці вбивства АТОшників, обливання кислотою... Їхня ставка - розгойдати південь, відсікти нас від моря. Це частина великої стратегії щодо нас.

А також змусити уряд вживати жорстких заходів, відповідно, налаштувати народ проти Києва.

Читайте також: Росія готує загострення на Донбасі, дата вже відома - Олексій Арестович

Я думаю, що ми доживаємо останні спокійні тижні (розмова відбулася в середині серпня, - UAportal), а десь із 1 вересня, коли всі повернуться з відпусток, почнеться. У всіх сенсах.