Путін всіх переграв і догрався, негідник! Слава Рабинович про імітацію ядерного удару США по РФ

США відпрацювали імітаційні ядерні удари по Калінінградській області Росії, задіявши бомбардувальники B-52. Як відомо, в середині березня такі літаки ВПС США було перекинуто на британську базу Fairford. Чи справді США можуть готуватися до реального ядерного удару по РФ? Якщо так, за яких обставин його може бути завдано?

"Якби не Путін, взагалі невідомо, якою б була доля НАТО на сьогоднішній день", - сказав в коментарі UAportal російський фінансист і блогер Слава Рабинович.

Реальний статус, реальні цілі цих військових навчань краще за мене зможуть прокоментувати і сформулювати такі шановані мною військові експерти, як Олександр Гольц і Павло Фельгенгауер.

Але я можу лише прокоментувати з тієї точки зору, що Путін всіх переграв і догрався, негідник!

Читайте: Ну, давайте, відключайте вже весь Інтернет! Слава Рабинович про мітинг в Москві і зануренні в хаос

Свого часу Російська Федерація мала офіційний статус партнера НАТО.

Не забуваємо, що НАТО – це не військовий, а військово-політичний альянс. НАТО нікого ніколи не здобуває. У НАТО можна вступити тільки, попросивши про це НАТО, тільки звернувшись до країн-учасниць НАТО і тільки за дотримання інших умов.

Коли питання про вступ Грузії і України до НАТО повставало в минулому, і коли також в минулому вставали питання про вступ в НАТО таких країн, як Естонія, Латвія і Литва, то перелік вимог насправді не включав в себе вимоги ні щодо поточних озброєнь і військового обладнання, ні навіть не включав в себе вимоги щодо модернізації цього озброєння в якості попередньої умови розгляду заявки країни щодо членства в НАТО. Ці вимоги включали в себе в основному політичні і економічні умови. Країна повинна бути демократичною, в ній повинні дотримуватися права людини тощо.

Читайте: Трильйони доларів втрат путінської ОЗУ: Слава Рабинович про санкції проти Росії

Таким чином, НАТО – це військово-політичний союз держав, які більш-менш поділяють певні людські цінності.

Звичайно, серед країн-учасниць НАТО є такі держави, що специфічно вибиваються з цієї системи координат в той чи інший бік з точки зору відхилення від основоположних принципів, про які я сказав. Наприклад, Туреччина. Вона стала членом НАТО, коли сама по собі Туреччина була дещо іншою країною, ніж та, яку вона представляє зараз під авторитарним правлінням Ердогана.

Проте, як загальне правило, НАТО – це те, що я сказав.

Звісно, дотримання всіх статей НАТО обов'язково для всіх країн НАТО і, відповідно, напад на одну з країн НАТО є нападом на весь блок. І НАТО зобов'язане розробляти свої тактичні і стратегічні завдання, проводити будь-які військові навчання, виходячи з цих основоположних принципів, включаючи, звичайно ж, і колективну оборону.

Отже, Путін, незаконно представляючи Російську Федерацію на міжнародній арені, узурпувавши владу і будучи самозванцем, незаконним так званим президентом, перетворив РФ з партнера НАТО на ймовірного противника НАТО. Якби не Путін, взагалі невідомо, якою б була доля НАТО на сьогоднішній день. Якби не всі військово-політичні та інші авантюри і злочини Путіна, які він вчинив за останнє більш ніж десятиліття, починаючи з Мюнхенської промови в 2007 році, продовжуючи війною проти Грузії і всього решти за списком – якби Путін всього цього не чинив, я вважаю, що на сьогоднішній день НАТО було б набагато слабшою організацією з незрозумілим в довгостроковій перспективі майбутнім. Тому що, окрім Росії, у НАТО справжніх військових противників в світі не існує. І навряд чи б до цього часу існували.

Читайте: Сидить в калюжі, відпочиває. Слава Рабинович про те, чому Путін боїться Ізраїлю

Китай є одним з найбільших торгових партнерів США і Західної Європи. Що б хто не говорив, Китай не є ймовірним противником НАТО. А путінська Росія, що володіє другим за величиною ядерним арсеналом в світі, веде агресивну політику щодо сусідів і не лише сусідів, яка здійснює вчиняє злочини за своїм периметром і далеко за межами цього периметру – це ймовірний противник НАТО.

Більш того, в російській військовій доктрині ймовірним противником є НАТО. І точно так само, як російські системи того, що називається Dead Hand – "мертва рука" - і інші системи ударів по ймовірному противнику, існують. І російські військові продовжують відпрацьовувати їх функціонування, хоча ніхто з нас насправді не знає, наскільки вони ефективні навіть не в практичному застосуванні – не дай бог, - але з суто теоретичної точки зору. Чи не існують вони лише на папері в хворих фантазіях або актах хвастощів Путіна і Кисельова.

Проте, нібито розробляються нові типи озброєнь. І всіма цими людьми, починаючи від Кисельова, продовжуючи начальником Генштабу російської армії і закінчуючи незаконним верховним головнокомандувачем Путіним – всі вони називають НАТО ймовірним противником. Так чому ж НАТО не може і не повинно називати Росію ймовірним противником?

Читайте: Просто замовкни! Слава Рабинович послав Путіна "в одне місце"

Відповідно, якщо і коли Російська Федерація під диктатурою Путіна остаточно збожеволіє і застосує тактичну ядерну зброю на будь-яких територіях для досягнення своїх чергових політичних вже не авантюр, а злочинів, то чому НАТО не має відпрацьовувати обмежені тактичні ядерні удари по Російській Федерації?

Це не НАТО винне в тому, що їм доводиться займатися цим. Це Путін винен.

Була б Російська Федерація нормальною демократичною країною, вона б або продовжувала бути партнером НАТО так, як це було раніше, або була б членом НАТО.

Але раз вона є країною з такою політикою, що відкрито декларує НАТО в якості потенційного противника, то і з іншого боку ви будете мати дзеркальну відповідь, яка в довгостроковій перспективі, повірте мені, буде набагато сильніше. Просто виходячи з переважного технологічного, фінансового і військового потенціалу Альянсу в порівнянні з тим, що може РФ. Одна проти НАТО.