Путін знову хоче обдурить, але тепер вже своїх

Популярність Путіна в Росії падає, причин цьому багато, але фактом є те, що все більше і більше людей йому не довіряють.

Погіршується економічна ситуація в країні, всі обіцянки коли його люди обирали знову президентом Росії два роки тому, не виконуються.

Росія стає все більш агресивнішою і все менше друзів у неї залишається. От уже і Лукашенко розвертає Білорусь в іншу сторону, а сирійському ставленику Путіна Башіру Асаду залишилось не довго. Конфлікт в Сирії все більше і більше перетворюється у відкриту війну, де Росія є безпосереднім її учасником. Рішучість президента Ердогана не залишає сумнівів в тому, що інтереси Туреччини будуть відновлені.

Головним злочином Путіна за його двадцятирічне панування є агресія проти України. Війна, яку затіяв Путін проти українського народу має катастрофічні наслідки для Росії і розумні люди це вже давно усвідомили, всі інші починають усвідомлювати.

Крім цього, Путін старіє, він уже не той Путін, що був два чи три роки тому назад і це все є очевидним фактом.

І от у цих умовах Путін здійснює добре зорганізовану спецоперацію по змінам до конституції.

Чому він це затіяв, і чому так несподівано?

Є багато різних версій, передбачень. Деякі з них – це частина кремлівського одурачування людей, а частина – це передбачення, яке стосується реальної поведінки старіючої людини, яка через деякий час повинна скласти свої повноваження, коли його вік перевалить за 70 років.

Пора відпочивати!

Але насправді нічого цього не буде. Не буде ніякого транзиту влади, не готує собі Путін якийсь запасний аеродром.

Все набагато простіше!

Путін хоче залишитись президентом вічно, поки живий.

А для цього і необхідні ці зміни до конституції, які зараз начебто обговорюють в Росії.

Путін зрозумів, що цю спецоперацію не можна відкладати на наступні роки, адже строк його повноважень завершиться в 2024 році, але з такою політикою, яку він веде до 2024 року може багато що змінитися і любов народу може дуже швидко перерости в ненависть.

Навряд чи люди розуміють суть тих 22 поправок до конституції, які запропонував Путін.

З цих – 22 правок, тільки 2 можуть спонукати людей проявити якусь зацікавленість. Одна правка – про закріплення в конституції індексації пенсії, Путін пропонує щоб це було регулярно, але не зазначає в поправці – щорічно, а це як кажуть в Одесі, велика різниця.

Друга, що мінімальний розмір оплати праці не може бути нижчий прожиткового мінімума.

Але і вимога про індексацію пенсії, і розмір оплати праці, який не може бути менша за прожитковий мінімум – це вже є зараз в російському законодавстві.

Ці дві правки внесені тільки для того, щоб люди прийшли на голосування, начебто там враховані і їх інтереси.

При цьому, багато хто не розуміє, що прожитковий мінімум встановлюється урядом, а уряд може цією нормою маніпулювати як захоче. І вийде так, що мінімальна зарплата завжди буде вища за прожитковий мінімум.

Решта 20 поправок – виключно на збільшення владних повноважень президента.

Якщо коротко їх охарактеризувати, то одна частина робить президента – главою виконавчої влади, зараз – це прем’єр-міністр. прем’єр-міністр і уряд перетворюється на допоміжний орган президента, оскільки усі ключові повноваження щодо призначення прем’єр-міністра і членів уряду переходять до президента, всі важливі рішення тепер буде приймати президент, а уряд на чолі якого буде прем’єр-міністр буде здійснювати оперативне управління економікою.

Друга частина – це поправки, які наділяють президента повноваженнями щодо впливу на судову систему.

Фактично тепер президент буде головною дієвою особою в судовій системі.

Безумовно всі поправки потребують глибокого аналізу. Це тільки їх загальна характеристика.

Думаю, ніхто не сумнівається, що ці поправки будуть прийняті, але те, що запропонував Путін, мається на увазі правовий механізм їх прийняття, - суперечить конституції Росії.

Путін запропонував, щоб народ освятив легітимність цих змін, своїм голосуванням 22 квітня.

Але конституція Росії не передбачає такого механізму затвердження поправок до конституції.

Спочатку Путін пропонував щоб було всеросійське голосування, а зараз вже змінив свою пропозицію на всенародне голосування. При цьому він не пропонує провести референдум, як конституційну норму волевиявлення громадян, а придумав всенародне голосування, яке не передбачено главою 9 Конституції Росії, в якій встановлені конституційні механізми прийняття поправок до глав 3 - 8 конституції, в які і вносяться поправки. І які не передбачають всеросійського голосування, а лише прийняття федерального закону.

Тобто, Путіну спочатку треба було б змінити цю главу конституції, а потім пропонувати такий механізм прийняття поправок, який він запропонував.

Проблема в тому, що цю главу 9 змінити не можна, вона, як 1, 2 глави незмінна. Для цього є зовсім інші правові механізми, які зараз не здійснені і їх неможливо запровадити.

Тобто, виходить так, що ці поправки до конституції будуть прийняті з порушенням конституції Росії.

Але Путіну потрібна легалізація цих змін саме через всенародне голосування.

Разом з тим, референдум теж Путін не може провести, оскільки не відомо чи прийдуть до урн для голосування 50% виборців, а якщо прийдуть, то чи підтримує ці поправки 50% тих хто проголосує.

Ризикувати не можна, тому і придумали всенародне голосування, яке не може мати юридичних наслідків.

Можна прийняти федеральний закон, як це хочуть зробити, але ж він буде суперечити конституції Росії.

Що буде далі.

Як тільки ці зміни будуть остаточно прийняті, а в цьому ніхто не сумнівається, за зверненням робітників чи ветеранів, конституційний суд Росії розтлумачить ці зміни таким чином, що президента Росії з такими повноваженнями, які підтвердив народ своїм голосуванням, в Росії ніколи не було, а тому ніяких конституційних перешкод для того щоб Путін був обраний президентом Росії в черговий раз немає.

Саме для цього це все і затіяли.

Не можна виключати, що після такого тлумачення конституційного суду Росії будуть проведення дострокові вибори як президента так і в держдуму.

Адже ці поправки до конституції народ підтримав.

А народ тільки тоді зрозуміє, що його знову обдурили, але вже буде пізно.

Віктор Швець, Президент Української фундації дослідників права, доктор юридичних наук