Росія та Білорусь готуються до спільних навчань: наскільки реальною є загроза наступу на Київ
Восени на території РБ відбудуться російсько-білоруські навчання "Захід-2025". Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський у ході свого нещодавнього інтерв'ю наголосив на ризиках, які можуть перерости у вторгнення в Україну на Київському напрямку – аналогічно сценарію 2022 року. Наскільки реалістичною є загроза і які ресурси потрібні російським окупаційним військам для реалізації такого сценарію?
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
Злочинний режим Путіна навіть після тотального провалу повномасштабного вторгнення 2022 року не цурається ідеї повної окупації України. І бачить цей процес не лише через призму наступальних дій на низці напрямків на півдні та сході – невід'ємною частиною реалізації цього сценарію вважають контроль над Києвом. Особливо з огляду на те, що президент України Володимир Зеленський та його оточення не залишили країну і продовжують опір російській агресії.
Для Путіна важливим є контроль над столицею нашої країни та встановлення у ній маріонеткової влади, а тому плани повторної спроби прорватися до Києва і захопити його ніколи не відкладалися в довгу, запилену скриньку.
Саме з цієї причини насторожує проведення масштабних спільних навчань "Захід-2025" у Білорусі, адже вони буквально один на один нагадують про навчання "Союзна рішучість-2022". Їх Росія використала для перекидання сил та засобів на територію РБ, які потім і взяли участь 24 лютого 2022 року у вторгненні в Україну.
Але тоді в ньому брало участь угруповання чисельністю 40 тисяч окупантів і воно зазнало тотальної поразки на півночі України. А якою є ситуація в Білорусі з російським контингентом станом на сьогодні?
Склад сил та засобів РОВ у Білорусі на квітень 2025 р.
Нинішній склад російських військ на території РБ не зазнав особливих змін порівняно з тим, яким він був місяць тому, три або навіть пів року. Це не здатна до наступу і тим більше до масштабної загальновійськової операції група військ чисельністю не більше 2 тисяч осіб. При цьому їхній склад розосереджений по таких об'єктах у Білорусі:
– радіотехнічний вузол "Барановичі" та 43-й вузол зв'язку "Вілейка" – близько 1 450 особового складу;
– аеродроми "Барановичі", "Зябрівка" та "Мозир" – близько 530 осіб;
– 313-та військова прокуратура гарнізону та 484-й військовий слідчий відділ – близько 20 осіб;
– 1405-та база артилерійських боєприпасів (в/ч 42707, н.п. Велика Горожа, Осиповицький р-н) – близько 20 осіб;
– ПВК "Вагнер" – близько 100.
Як ми можемо бачити, це все представники військ ППО, РЕБ та РЕР, обслуговувальний персонал та інші. Інакше кажучи, це зовсім не штурмовики і мотострілкові підрозділи, а здебільшого ті, що забезпечують оборонні функції.
З іншого боку, можливо, війська Білорусі готуються підтримати російське угруповання і ми можемо фіксувати разючі зміни щодо їх концентрації вздовж кордону з Україною?
Склад сил та засобів ЗС РБ на кордоні з Україною
Білоруські війська на кордоні з Україною не зазнали якоїсь кардинальної зміни за минулі місяці і являють собою приблизно такий склад сил і засобів:
– 383 ДШБ, 38-й ОДШБр у районі с. Ужово та м. Пінськ, Брестська обл.
– 5 ОБр СпП – Іваново, Брестська обл. та Приболовичі, Гомельська обл.
– 317 ПДБ 103-й ОВДБр – с. Лельчиці, Брагін та Зябрівка-2, Гомельська обл.;
– 336 РеАБр (Зябрівка);
– 51 АБр – м. Гомель.
Також у ближній прикордонній зоні перебувають підрозділи 33 СПП, 339 ОМБ 120-ї ОМБр, 355 ОТБ 120 ОМБр, 357 ДБ 336-го РеАБр.
Фіксована техніка в цій зоні, що придана вищезгаданим підрозділам, має такий вигляд:
танки – близько 30 од.;
ББМ – 135 од.;
АС – близько 60 од.;
РСЗВ – близько 10 од.
Таким чином, уздовж усього кордону з Україною зосереджено близько 3 тис осіб особового складу з 14-тисячної армії РБ, а також 165 одиниць бронетехніки типу ОБТ, ББМ та 70 одиниць артилерії. М'яко кажучи, не той потенціал, який потрібний для прориву на Київ.
Але чи може ця ситуація змінитись як щодо російської, так і білоруської компоненти? А саме: чи зможуть РОВ та ВС РБ зосередити біля кордонів з Україною угруповання, достатнє для наступу?
Потенціал для наступу
Російське командування вже переконалося в тому, що 40-тисячне угруповання недостатнє для прориву та захоплення Києва. При цьому варто пам'ятати той момент, що у 2022 році це були елітні та повністю укомплектовані підрозділи, які, по суті, були розгромлені за місяць.
З урахуванням нинішнього стану російських військ у питаннях підготовки особового складу, забезпечення та комплектації підрозділів технікою для повторення прориву до Києва зразка 2022 року РОВ необхідно буде сконцентрувати на території РБ 100-150 тисячне угруповання з обов'язковою резервною компонентою у 50 тисяч особового складу.
Тобто загальна чисельність угруповання має бути 150-200 тисяч з урахуванням резервів.
При цьому Росія не може собі дозволити взяти з нізвідки таку кількість особового складу, хіба що лише за двох умов.
Перша умова – це "перемир'я". У разі його РОВ матимуть змогу протягом трьох місяців накопичити 90-120 тисяч осіб, а протягом пів року – 180-240 тисяч.
Друга умова – мобілізація. І Росія поступово рухається до повторення сценарію осені 2022 року, коли було проведено так звану "часткову" мобілізацію, в ході якої в репресивному режимі було призвано 300 тисяч осіб.
Сценарій з перемир'ям навряд чи можливий, а ось проведення чергової "часткової" мобілізації, яка, крім усього іншого, може виявитися безстроковою, куди більш імовірне.
Саме формування ударного угруповання для проведення загальновійськової наступальної операції у РОВ може зайняти від двох до трьох місяців. Але формування угруповання в 100-150 тисяч осіб провести непомітно просто неможливо, тому скупчення військ на території Білорусі, нескінченний потік залізничною логістикою фіксуватиметься 24/7.
Якщо на території РБ збереться 10 тисяч російських військ, це не варте уваги накопичення сил. Якщо 15-20 тисяч – варто вже звернути увагу на процеси, що відбуваються там, у тому числі стосовно поповнення цієї групи військ. По суті, червоним кодом для України буде угруповання, яке зросло до 30 тисяч і перевищує 40 тисяч.
Тому в нинішній ситуації найкращий варіант – це саме спостереження. Рівень загрози не варто применшувати, але й напасти несподівано і накопичити необхідний для вторгнення ресурс за гранично короткий термін РОВ не зможуть.