Росія зробила ставку на КАБи: чи можливо боротися із загрозою

Російські окупанти стали завдавати ударів по Запоріжжю корегованими авіаційними бомбами нової модифікації, які можуть долати відстань у 80 км. Очевидно, що маючи в запасах десятки тисяч звичайних бомб, які вільно планерують (і їхнє виробництво), РОВ роблять цей засіб ураження пріоритетним як у зоні бойових дій, так і по тиловій Україні.

Про те, як еволюціонували КАБи з моменту їхнього першого застосування та яка ситуація з протидією їм, – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Протидія загрозі

Перш ніж розбирати питання детально, хочу нагадати, що боротьба з КАБ полягає не у знищенні самого засобу ураження, що практично неможливо, а у знищенні його носія. І в рецепті боротьби з корегованими авіабомбами є три основні інгредієнти, які цілком і повністю орієнтовані саме на це завдання.

Інгредієнт перший – це ППО. Для знищення російської тактичної авіації в зоні лінії бойового зіткнення до того, як фронтовий бомбардувальник типу Су-34, який є основним носієм КАБ, зможе вийти на локацію для скидання (а в нинішніх умовах це 80-100 км), Україні потрібні відповідні засоби протиповітряної оборони. Наприклад, Patriot і SAMP/T.

Інгредієнт другий – винищувачі з ракетами великого радіуса дії класу "повітря – повітря". Такі ракети мають на озброєнні західні винищувачі – зокрема, F-16 застосовують AIM-120С/D AMRAAM із дальністю ураження цілей до 180 км!

Але навіть не найновіші модифікації ракет мають дальність ураження 70-100 км. Загалом цих показників цілком би вистачало, щоб навіть сьогодні створювати загрозу Су-34, але набагато раніше це питання можна було вирішити на менших відстанях (як і у випадку з попереднім пунктом), про що я напишу нижче.

Інгредієнт третій – далекобійні ракети. Наприклад, ATACMS.

Ракети ATACMS модифікації М39 здатні вражати цілі на відстані до 165 км, а М39А1 – до 300 км. У цьому радіусі дії від кордону з Україною вглиб Росії розміщується близько 20 авіабаз, які активно використовують ПКС РФ, зокрема й для базування носіїв КАБів.

Але самі ракети ми почали отримувати тоді, коли КАБи збільшили дальність свого польоту, причому й досі не маємо дозволу завдавати ударів по території Росії. А тому станом на сьогодні цей інгредієнт недієвий, як і всі попередні.

Еволюція КАБів

А тепер розберемося в тому, як еволюціонували російські кореговані авіабомби, як можна було цьому протидіяти набагато раніше і чого очікувати в майбутньому.

Перша авіаційна бомба з універсальним модулем планерування та корекції польоту була застосована ПКС РФ восени 2022 року по Бахмуту (Донецька область). Саме це місто стало тоді основним майданчиком випробувань і застосування КАБів із примітивним та неякісним УМПК.

Варто зазначити, що Росія мала кілька проєктів корегованих бомб, зокрема керований комплекс ракетно-бомбового озброєння модульного типу 9-А-7759 "Гром" з інерційно-супутниковим комплексом з перешкоднозахищеним приймачем СНР ГЛОНАСС і GPS.

Або К029БЕ, більш відомі як УПАБ-1500Б – плануючі авіаційні бомби вагою 1,5 тонни з дальністю планерування до 50 км за висоти скидання 15 км. Ці бомби мали досить високий показник точності, але для російської армії були дуже дорогі у виробництві. Тому РОВ відмовилися від якісних рішень і віддали перевагу дешевим і масовим у виробництві через вкрай примітивну архітектуру – УМПК.

На момент появи УМПК мали максимальну дальність планерування у разі розміщення на ФАБ-250/500 до 30 км. При цьому модуль відрізнявся на той момент "сирою" і навіть дефективною конструкцією, яка не завжди розкривала плануюче крило, або модуль розвалювався в повітрі після розкриття через низьку якість складання та матеріалів, а також помилкових розрахункових можливостей аеродинамічного навантаження.

Ще один недолік УМПК – те, що під час скидання сама бомба не завжди гарантовано приводиться в боєздатний стан. І ось тут модуль може відпрацювати на відмінно, а бомба під час приземлення просто не вибухне.

Проте дешевизна та масовість виробництва за наявності величезної кількості радянських авіаційних бомб на складах по Росії та власне їх виробництво зробили ненадійні та дефективні КАБи одним із основних ударних елементів РОВ. Той самий випадок, коли кількість виявилася важливішою за якість.

Згодом УМПК удосконалювалися і стали застосовуватися на важчих бомбах – наприклад, ФАБ-1500 (і не тільки).

Наприкінці листопада – на початку грудня 2023 року почало з'являтися дедалі більше свідчень того, що російська авіація застосовує авіаційні бомби РБК-500 з УМПК.

РБК-500 ШОАБ-0.5 – це касетна бомба, споряджена кульковими бомбами, призначена для ураження живої сили.

У складі бомби – 60 суббоєприпасів. Суббоєприпас складається як із вибухової речовини масою 0,55 кг, так і осколкових елементів.

Касетні бомби такого типу менш ефективні та більш енерговитратні у застосуванні, ніж реактивні системи РСЗВ "Град", "Ураган", "Смерч", але через великі втрати цих систем російські окупаційні війська змушені були перейти на застосування РБК-500, а незабаром і на РБК-1500.

На початку січня 2024 року з'явилося перше задокументоване застосування об'ємно-детонуючої авіабомби ОДАБ-500 із модулем УМПК. Ці бомби як вибухову речовину застосовують окис етилену, або піперилен. Площа ефективного впливу до 300 м², у яких тиск сягає від 90 до 120 атмосфер, а тротиловому еквіваленті питома потужність близько 1 тонни. У разі застосування ОДАБ-1500 – це вже 500 м².

У березні 2024 року ПКС РФ вже застосували першу ОДАБ-1500 з УМПК.

А у червні російські окупанти вперше застосували бомбу ФАБ-3000 М54 з УМПК. Це стало першим в історії застосуванням плануючої тритонної бомби – найважчої з тих, які можуть нести Су-34.

Але ворог працював не тільки над УМПК для важчих бомб, підвищуючи цим потужність застосовуваних засобів, а й над дальністю ураження цілей.

Якщо восени 2022 року середньостатистична ФАБ-250 з УМПК мала можливість планерувати на дистанцію до 30 км за максимальної висоти скидання 16 кілометрів, то зараз УМПК дозволяють бомбам вагою у 250 кілограмів планерувати на відстань до 80 км. Півторатонні бомби в середньому долають 50-60 км.

Так, сьогодні КАБи загрожують уже не лише містам і селам поблизу лінії бойових зіткнень, а також у прикордонні – наприклад, Харкову та Сумам, а й містам ближньої тилової зони – Запоріжжю, Кривому Розі й навіть Миколаєву.

Сьогодні ми з вами обговорюємо можливість завдання ударів за допомогою КАБів углиб території України на 80 км, а через пів року ця характеристика в міру вдосконалення УМПК вже зможе перевищувати 100 км. Але якщо російським окупантам вдасться інтегрувати в авіаційну бомбу крім УМПК ще й реактивний розгінний блок, то дальність ураження може досягти 150 км і більше, а це вже зона ураження Дніпра, Одеси, Полтави...

При цьому інгредієнти рецепта боротьби з КАБами з 2022 року не змінюються, але, на відміну від російських бомб із УМПК, які розширюють свої можливості, їх в України як не було, так і немає у потрібній кількості та з необхідними дозволами щодо застосування. І в міру вдосконалення УМПК та КАБ актуальність та ефективність інгредієнтів втрачається.