Росія чекає від нас крові, а ми їй не дамо: протоієрей Олександр (Дедюхін) про передачу ПЦУ Києво-Печерської лаври

"Обставини змусять", - сказав почесний патріарх Філарет, відповідаючи на запитання про те, чи перейде громада Києво-Печерської лаври до Православної церкви України (ПЦУ). "Насильство ми відкидаємо відразу", - підкреслив він. Про те, що ця святиня повинна належати українській, а не російській церкві, екс-предстоятель УПЦ КП говорить давно, але зараз, коли в Україні, нарешті, з'явилася своя помісна церква, питання знову актуалізувалося.

Чи дійсно під тиском обставин, перш за все, юридичних (ухвалення Радою 2 "церковних" законів) лавра перейде до ПЦУ або, принаймні, змінить назву і пройде перереєстрацію? Чи повинна держава якимось чином прискорити цей процес? Чи можлива передача частини лаври ПЦУ вже зараз? Що буде після закінчення "терміну Ч" в разі, якщо громада не виконає вимоги закону?

Своїм прогнозом щодо цього з UAportal поділився настоятель Свято-Миколаївської церкви Православної церкви України (м.Полтава), протоієрей Олександр Дедюхін.

- Якими можуть бути обставини, які можуть змусити громаду, що сьогодні перебуває в Києво-Печерській лаврі, приєднатися до ПЦУ або хоча б перейменуватися і перереєструватися?

- Закон, який був ухвалений Верховною Радою перед Новим роком – про перейменування. Згідно з цим законом, вони повинні перереєструватися. Наскільки я розумію, лавра підпадає під вимогу закону про 9 місяців, відведених на перереєстрацію. Ну, чекаємо.

- Але поки що вони заявляють про те, що не збираються цього робити.

- Чесно кажучи, вони всі чекають президентських виборів.

- А як пов'язані президентські вибори з перереєстрацією?

- Ви ж розумієте, що РПЦ у всіх своїх проявах – це частина якоїсь держави. І ось вони чекають не дочекаються, що прийде друг Путіна і всі ці закони поскасовує.

Читайте: Путін здохне, недоімперія розвалиться. Протоієрей Олександр Дедюхін про патріархат ПЦУ

- Ви допускаєте, що українське громадянське суспільство дозволить це зробити?

- Я так не вважаю, але ж вони вважають.

Ви ж пам'ятаєте, як владика Павло (настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло (Лебідь), - UAportal) розповідав про те, що Янукович – він як Христос (22 січня 2014 року під час урочистої служби в лаврі митрополит Павло сказав Віктору Януковичу: "Сьогодні ви несете важкий хрест і Церква з вами сьогодні до кінця, подібно до того, як Симон Киринейський допомагав нести хрест Христа на Голгофу", - UAportal).

- Він ще й інше розповідав. Що за його молитвою люди відправляються в інший світ...

- До речі, щодо "іншого світу". Такі речі передбачені в Кримінальному кодексі. У частині 2 статті 115 передбачена відповідальність за "вбивство з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості". "Карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна".

Тобто людина сама зізнається у вбивстві. На це треба прокурорам реагувати.

Читайте: Творець інтернету потрапить до раю: протоієрей Олександр Дедюхін відповів патріарху Кирилу

- Повертаючись до теми лаври. Ваша особиста думка: чи варто прискорювати процес передачі лаври в ПЦУ?

- Моя особиста думка така. Я завжди наполягав на тому, що такі серйозні святині повинні в будь-якому випадку належати державі. Вони можуть здаватися в оренду, віддаватися в користування тощо.

По суті, тільки нижня лавра передана Московському патріархату. Є Успенський собор, є верхня лавра. Необхідно, щоб там починала богослужіння Православна церква України. А потім, дійсно без будь-якого насильства, поступово розбиратися. Щоб для початку у людей був вибір.

- Тобто ви вважаєте, що для початку ПЦУ можна передати верхню лавру, яка є державною?

- Звичайно. Точно так само, як Православній церкві України передана Мала (Тепла) Софія. Так, там музей, там все як годиться, але там проводяться богослужіння. І, по-моєму, там жодних конфліктів немає: ніхто не хоче порушувати умови оренди та інше. Люди ходять на служби, там виставлений Томос. Цілком нормальне адекватне співіснування музею та церкви.

Точно так само це можна зробити і в верхній лаврі. Передати якісь підсобні приміщення. Насправді, їх не так багато і потрібно. І, безумовно, Успенський собор.

Читайте: РПЦ йде в катакомби, Україна шле їм промінь добра. Протоієрей Олександр Дедюхін про майбутнє церков

- І Трапезний храм?

- У Трапезному на сьогодні засів Московський патріархат. Там вони проводять богослужіння.

- Зрозуміло. Тобто мова може йти тільки про Успенський собор. Але там є ще кілька невеликих церков. Надбрамна, наприклад.

- Так. Насправді, вони реально не потрібні, тому що церква потребує дорогого догляду. Наскільки церква сьогодні готова взяти на себе відповідальність за утримання і так далі... Знову ж таки, недобре, коли держава утримує пам'ятник архітектури, а церква ним користується. Повинен бути якийсь здоровий баланс.

На сьогодні досить Успенського собору в Києво-Печерській лаврі. А далі будемо дивитися.

- Але ж релігійна громада лаври одна, єдина. Кому в такому випадку передавати Успенський собор?

- Невже складно знайти 10 чоловік, щоб зареєструвати нову громаду?

Читайте: "Путін, введи війська"-2: протоієрей Олександр Дедюхін про погрози Кирила і монахів Шредингера

- Резюмуючи. Отже, громада лаври чекає на вибори президента. Законом встановлено строк на перереєстрацію. Коли обидві ці умови спрацюють в "мінус" для них – на президентських виборах переможе проукраїнський президент, а термін закінчиться, - що буде потім?

- Швидше за все, вони не перереєструються і будуть зняті з реєстрації. І тоді вся лавра буде передана Православній церкві України.

- Безкровним шляхом?

- Виключно безкровним шляхом.

До речі, вже починають поширювати фейки про те, як в Україні "катують" священиків. Я не знаю, що таке "дібровський ліс", але одна росіянка julija_welboy написала в ЖЖ таке: "Мій чоловік сьогодні приїхав з України. Попутником його в автобусі був священик, і ось що він розповів. Його викликали на сповідь в Дібрівський ліс. Тобто спочатку він не знав, куди його везуть, просто приїхали військові, "попросили" його в машину і кудись повезли. Щойно заїхали в ліс, йому здалося, він потрапив у фільм жахів. Назустріч лунали протяжні глухі стогони. Як він дізнався потім, насправді це були крики людей, що сидять в ямах".

Росія чекає від нас крові, а ми їй цієї крові не дамо.