РПЦ, ви взагалі існуєте? Тарас Чорновіл довів неканонічність Московської церкви
"А де їхній Томос? Сталіним підписаний?" - сказав про РПЦ український президент Петро Порошенко, відповідаючи на звинувачення в неканонічності Православної церкви України.
Дійсно, днями в мережі сплив цікавий документ, підписаний Сталіним – постанова Ради народних комісарів Радянського союзу від 14 вересня 1943 року "Про організацію Ради у справах російської православної церкви" (його скан дивіться в кінці публікації). Цей папір вже охрестили "томосом РПЦ".
Буде великий скандал? Помісні православні церкви світу зроблять оргвисновки на підставі цього документа, припинять євхаристійне спілкування з РПЦ? Своєю думкою з цього приводу з UAportal поділився політичний експерт Тарас Чорновіл.
Поки що це дуже великий, великомасштабний, але все ж тролінг.
Але цей тролінг потрібен, тому що ми бачимо, як цілий ряд чиновників Російської церкви, в тому числі Російської церкви в Україні, намагаються повернутися до якихось моментів канонічності, неканонічності тощо. На телеканали теж приходять ті, хто кажуть, що, мовляв, православні церкви світу не визнали Українську церкву.
Перш за все, процес визнання іншими церквами не має жодного значення для канонічності церкви. Він потрібен для всеправославного діалогу, всеправославного братання і тому подібного, але цей процес завжди розтягується на роки, і ніхто нікуди особливо не поспішає. Матір-Церква визнала – це головне.
Читайте: Можемо знищити Кримський міст і кораблі РФ: Чорновіл про висловлювання "кривавого пастора"
Але коли починаються постійні спроби дезорієнтувати тих самих мирян, виборців в цьому питанні, напевно, довго і нудно розповідати якісь правильні промови, апелювати до історії – для більшості людей це не несе емоційного заряду. Тому в даному випадку найкращий і найпростіший спосіб відповісти на абсолютно брехливу інформацію про канонічність чи неканонічність – чіткий тролінг. "А ви взагалі є церквою? Чи ким ви є? Або ви якийсь підрозділ російської влади?"
Якщо повернутися до історії, то з моменту Хрещення 1030 років тому і до цього моменту отримання Томосу Київська церква ніколи не мала своєї автокефалії. І церкви, які походили з неї, теж не мали від неї якогось статусу автокефалії. Вони були частиною, продовженням Грецької церкви.
І в певний момент, коли дозволили перенести митрополію з Києва до Суздаля, а потім до Москви, коли за соболині шубки і золоті червінці викуповували для московського митрополита право називатися патріархом, не відбулося процедури визнання цієї церкви автокефальною. До речі, корупція в церкві називається симонією, це один з найстрашніших гріхів.
Ніхто в Москві навіть не подумав про те, що це потрібно було зробити. Вони купили для себе титул патріарха, але вони навіть не додумалися, що це був титул патріарха неіснуючої церкви. Адже Київська митрополія була лише частиною Вселенського патріархату, Константинопольської церкви.
Звідси виникають проблеми у ще однієї церкви, контрольованої ними – у Польської православної церкви, тому що вони отримали Томос від Московської церкви, яка не мала права його видавати.
Читайте: Якщо Кримський міст впаде: Тарас Чорновіл сказав про військову загрозу для України
Таким чином, виникає питання до РПЦ. Перше: а ви взагалі існуєте? Друге: а ваша церква, навіть та, яка була, не припинила існування саме у вигляді церковної структури?
За Петра I відбулася ліквідація церковної структури, виписаної в канонах, і була створена колегія з церковних питань, в яку, в тому числі, входили митрополити, патріархи тощо. Тобто ця церква стала підрозділом держави, що абсолютно суперечить церковним канонам. Потім під час революції вона взагалі була ліквідована. Залишалися якісь парафії, якісь єпископи, але церква втратила те, що називається безперервністю передачі релігійної святості.
Під час Другої світової війни Сталіну потрібно було на цьому зіграти, і рішенням Раднаркому вони ухвалили рішення відновити церкву. Витягли з в'язниці окремих священиків, оголосили священиків єпископами, знову-таки, з повним порушенням усіх канонів. Люди, які не мали реальних єпископських свячень, почали висвячувати наступних священиків.
Тобто насправді, якщо копати ці речі глибоко, безумовно, виникне розуміння, що там ані благодаті, ані канонічного права, ані взагалі права називатися повноцінною церквою в принципі немає.
Частково Російська церква відновила свою начебто прив'язку до якоїсь канонічності тільки після об'єднання з Російською православною церквою за кордоном. Вони дуже довго називали цю структуру ворогами, білогвардійцями тощо, боролися з нею, але в певний момент, усвідомлюючи абсолютну відсутність канонічності в своїй церкві, вони їх визнали і об'єдналися.
Читайте: Зеленський - технічний кандидат для Тимошенко. Тарас Чорновіл про нечесну гру шоумена
Після цього об'єднання якісь основи для передачі Томосу існують, але теж досить умовні.
Тому насправді логічність питання Порошенка стовідсоткова. А хто ви такі, щоб комусь розповідати про канонічність? У вас немає жодної ознаки, яка би визначала вас як канонічну церкву.
А тепер про наслідки. Насправді, в церковних структурах дуже добре розуміють і знають, що Російська церква не має ознак канонічної. Але всі попередні роки ніхто не ризикував їй опиратися. Вони були потужні, сильні. У них за спиною могутня держава. У них за спиною репресивні органи. У них агентурний апарат тощо. І всі просто елементарно остерігаються їх.
Крім того, в православних країнах, які здебільшого, окрім Греції, були соціалістичними, зберігався колосальний агентурний вплив саме в церквах. Усередині церков діяло потужне проросійське лобі.
Зокрема, і з цієї причини ніхто не став чинити опір, коли Московська церква почала зривати Всеправославний собор, який готувався мало не сто років, коли вона почала якусь внутрішню дискусію про те, що вони проведуть якийсь інший собор, зберуть кілька церков і оголосять, що Російська церква тепер називається Вселенською і буде вище Константинопольської.
Варфоломій перший не витримав цього свинства і перший дав їм ляпаса.
Можливо, зараз ця тема буде потроху розкручуватися, але дуже повільно. Просто ще раз нагадую: в більшості православних церков всередині сидить досить велике проросійське лобі, в минулому – з погонами.
Тому насправді це питання не стільки релігійне, скільки питання зміни поколінь. Коли всі ті, хто заходили до церкви за комуністичних часів, остаточно відійдуть, коли прийдуть абсолютно нові предстоятелі, єпископи, синоди і все решта, тоді почне виникати закономірне питання: а з ким це ми об'єднуємося? З ким ми разом? Тим більше що, думаю, на той час Російська православна церква остаточно перестане бути найбільшою православною церквою світу.
