С-400 падатимуть швидше. Протоієрей Олександр Дедюхін про освячення зброї та новий статус Святої Софії
В окупованому Криму священик УПЦ МП освятив... російські зенітно-ракетні комплекси С-400 "Тріумф". "Те, що вони освятили - це добре", - сказав в бліц-інтерв'ю UAportal настоятель Свято-Миколаївської церкви УПЦ КП (м.Полтава), протоієрей Олександр Дедюхін. І пояснив, чому.
Він також відповів на такі запитання:
- яке покарання передбачене для священика, який освячує зброю або просто фотографується з нею,
- чи слід передавати Святу Софію помісній церкві, яка буде створена в Україні,
- наскільки правомірним є обшук у предстоятеля Києво-Печерської лаври митрополита Павла,
- навіщо проводиться "інвентаризація" в цій святині.
Нагадаємо, стала відома дата і місце проведення Об'єднавчого православного собору.
- Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував передати собор Святої Софії в Києві об'єднаній помісній православній церкві. Чи згодні ви з такою думкою?
- Так, згоден. Я давно про це говорив. Софія - це знаковий собор, найважливіший, історично значущий. Якщо згадати історію, то Софійський собор був головним собором Автокефальної церкви, коли було її перше відродження. Митрополит Василь Липківський служив в цьому соборі. У Софії поховані всі київські митрополити.
Це дійсно самий головний собор не тільки Києва, а й усієї України і, можливо, всього східного православ'я.
- Як його використання може виглядати на практиці? Все-таки XI століття. Він потребує особливого поводження.
- Я категорично проти того, щоб цей собор передавався у власність церкви. Він повинен залишатися у власності держави. До збереження собору необхідно підходити професійно - дотримуватися температурних режимів тощо.
Але по неділях і по великих святах в соборі повинна проходити служба.
Собор побудований як сакральна будівля, і він повинен використовуватися. Звісно, з певними застереженнями. Їх повинні дати фахівці, але я думаю, найголовніше, щоб не було великих перепадів температур. Можливо, там повинні використовуватися тільки воскові свічки і так далі. Але за сучасних технологій, я думаю, можна все це прорахувати і організувати. Було б бажання.
- В окупованому Криму священики УПЦ МП освятили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 "Тріумф". Як ви розцінюєте цей факт?
- З одного боку, священики повинні все освячувати. Якогось спеціального рішення щодо освячення зброї немає. Але в чому полягає церковна православна логіка? У тому, що ми освячуємо не зброю як таку, ми освячуємо воїна. Ми молимося за воїна. А воїн сам приймає рішення, як правильно використовувати цю зброю.
Так, ми теж благословляємо наших українських воїнів. Але не зброю.
Але, з іншого боку, те, що вони освятили - це добре. Тому що церква УПЦ МП - не канонічна. Вони вже освячували ракети, і ракети падали (у листопаді 2017 єпископ РПЦ Лукіан освятив перед запуском ракету-носій "Союз-2.1б", але старт виявився невдалим - ракета не вийшла на задану траєкторію і звалилася в Атлантичний океан. Протодиякон Андрій Кураєв щодо цього сказав про проблему РПЦ: вона не відповідає за якість наданих священиками послуг, - UAportal).
Знаєте, що нам каже Писання? Що ніяка зброя, що зроблена проти народу Божого, не буде успішною. Тому нехай освячують. Це хороший знак. Будуть швидше падати.
- Взагалі, якщо священик освячує не воїна, а зброю, що йому за це буде?
- Це все на розсуд церковного начальства, наскільки воно розсудливе. У нас був єпископ Київського патріархату в Закарпатській області. Він поїхав в зону АТО і там сфотографувався з якоюсь зброєю (єпископ Ужгородський і Закарпатський Кирил, - UAportal). Його за це заборонили в служіння. Тому що справа єпископа - молитися, а не фоткатися зі зброєю.
Ми можемо фотографуватися з воїнами, які тримають зброю. Ми служимо людям, ми не служимо зброї.
Читайте: Розкольники з УПЦ МП прийдуть і покаються: протоієрей Дедюхін розповів про собор після Томосу
- Ви знаєте, що у настоятеля Києво-Печерської лаври митрополита Павла провели обшук у справі про розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Як ви розцінюєте той факт, що у священнослужителя такого високого рангу проводять обшуки?
- Я дивлюся на це нормально, тому що перед законом усі рівні. Хто б не був - священнослужитель або чиновник будь-якого рівня. Якщо людина порушує цивільний закон, вона повинна за це відповідати.
Всі рівні перед законом: священики, президенти, митрополити, прості люди. Так що все правильно.
- І щодо розпалювання міжрелігійної ворожнечі в середовищі УПЦ МП. Ви особисто стикалися з фактами, які можна кваліфікувати саме так?
- Так, стикався.
Читайте: Чи проллється кров через Томос? Інтерв'ю з протоієреєм Олександром Дедюхіним
- Могли б ви навести приклади?
- Коли я служив в селі, бували такі випадки: поховаєш людину, а потім до родичів приходять священики і парафіяни з УПЦ МП і кажуть: ви неправильно поховали, треба перепоховати.
- Невже були випадки, коли небіжчика викопували і ховали заново?
- У моїй практиці такого не було. У більшості випадків вони пропонували просто "перепечатати" - заново провести обряд "запечатування могили".
Та ж історія була і з хрещенням в Київському патріархаті. Говорили: неправильно похрестили, треба перехрещувати. При цьому розповідали: не перехрестиш, дитина у тебе буде хворіти або взагалі помре.
- З ініціативи Мінкульту в Києво-Печерській лаврі проводять "інвентаризацію". Там перевіряють церковні цінності і святині, які були передані лаврі, починаючи з 1988 року. Навіщо знадобилася ця "інвентаризація"?
- Лавра знаходиться у власності держави, і всі святині, які там знаходяться, не є власністю ченців або того ж митрополита Павла. Це власність всього народу України, це цінності, що століттями збиралися, які були передані в користування монастирю. Природно, всі повинні знати про їхнє збереження. Це нормально, це правильно.
Читайте: Томос, відбір храмів і розкол: протоієрей Олександр Дедюхін про нервування УПЦ МП
- Невже під шумок отримання Томосу можуть щось поцупити?
- Можуть. І не тільки під шумок отримання Томосу.
- Що найцінніше в Києво-Печерській лаврі, що необхідно охороняти по-справжньому?
- Я не фахівець, але можу сказати, що там багато старовинних ікон. Ті ж мощі, наприклад. Це те, що є віковою спадщиною України, і тим, що необхідно охороняти.