Штурм Покровська розбив плани росіян на Донеччині

Покровський капкан. Політичне значення зрозуміле. З одного боку вихід на адміністративний кордон Донецької області, можна хоча б гіпотетично загрожувати Дніпру.

Ну а після успішного штурму вивільнені сили (бо йти на Дніпро ніхто не планував) кинути на штурм головної та останньої опорної агломерації України у Донецькій області. На Костянтинівку-Дружківку-Краматорськ-Слов'янськ.

Загалом, простий і геніальний план. Був. Тому що фантазувати про Костянтинівку і Краматорськ можна довго. Але на фразі "спершу швидко візьмемо Покровськ" весь розкішний план летить у смітник.

Для окупантів Покровськ перетворився на валізу без ручки. Взяти не можуть, кинути шкода. У противника немає жодних просувань. При цьому штурми йдуть у режимі 24 на 7. Інша справа, що ніяких виразних результатів цих штурмів немає.

Наступ забуксував і навіть утримання захоплених ділянок вимагає постійного закачування резервів. Судячи із завзятості, командування противника вже поквапилося доповісти про оточення (можливо, часткове) міста. І тепер просто не може дозволити собі відступати.

Наступ противника на Покровськ зайшов у глухий кут ще тиждень тому. Першим "дзвіночком" став невдалий штурм позицій 110 бригади, який закінчився не просто невдачею, а фіаско. 110-ка пішла вперед, і вибила противника з їхніх же позицій.

Далі таких повідомлень стало більше. Місяць противник пробивався до дороги Покровськ – Бахмут по 200 метрів на день зі страшними втратами. Пробилися, закріпилися, але... були з тріском і втратами вибиті назад.

У Котлиному, куди противник все-таки пробився, на них чекав справжній кошмар. В особі 25-ої бригади українських десантників. З Котлиного окупантів навіть не вибивали. Їх там розбирали просто на місці.

У результаті залишки штурмових груп противника спонтанно і самостійно ухвалили рішення відійти "на більш вигідні позиції". Подалі від недружньої десантури. Далі дуже жорстко противника вибили з Піщаного, з позицій біля річки Солоненька, з Успенівки.

При цьому противник не йде у глуху оборону, що було б логічним у цій ситуації. Вони щодня продовжують кидати все нові сили на штурм. Наче у них результативний наступ, а не масовий падіж худоби.

При цьому у загальній кількості російських військових на напрямку, зібрати необхідну кількість штурмовиків все складніше. Саме штурмові групи масово полягли раніше.

Очевидно, що для досягнення результату резервів на місці вже не вистачає. Необхідно перекидати з напрямків поруч. З Новопавлівського? З Костянтинівського? Але там дуже жорстка ситуація. І спроби зняти звідти значні закінчаться українським контрударом.

Яка там повна окупація Донецької області? Не скрутити б шию і не покотитися б назад. Загалом, фраза "Побачити Париж і померти" вкотре стала для Росії пророчою. Просто цього разу у слові Париж вони припустилися багато помилок. І вийшло Покровськ. На загальний результат це не впливає.