"Слово" уйо*ки" зникло. З'явився респект". Інтерв'ю з учасниками ZBS Band

Група ZBS Band, яка складається з двох акторів київського театру "Золоті ворота" Владислава Онищенка і Богдана Буйлука, блиснула на кастингу "Х-Фактора" з піснею "На морозі" .

В інтерв'юUAportal хлопці розповіли свою історію.

- Що таке ZBS? Чому так назвалися?

- ZBS Band - це наша експериментальна назва. Воно розшифровується як "Золоті Бойс Шоу Бенд". Золоті, тому що з театру "Золоті ворота".

- Звідки ви родом?

Владислав:

- Мені 24 роки. Народився в Києві. Але так вийшло, що потрапив у Прилуки (Чернігівська область). І у Прилуках я ріс, ходив в школу, займався футболом, ходив в театральну студію.

Звідти почалося моє життя. Там мені прищепив любов до театру Артемій Аніщенко. Він взяв мене під свій контроль і привів в цей театральний світ. Потім я вступив до "Карпенка-Карого", потрапив в ТЮГ, потім в театр "Золоті ворота".

Богдан:

- А я народився в селі Никонівка Чернігівської області. Це під Прилуками, тому Владик - мій земляк.

Потім мої батьки, коли мені було 7 років, вирішили переїхати до Чернігова. Просто так взяли і вирішили. Двоє дітей - треба щось робити. Там я потрапив в аматорський театр "Ілюмінатор", будучи в 11 класі.

І після цього вступив до "Карпенка", де й познайомився з Владиком.

Але з Владиком ми не тусувалися. Тому що ми обидва - лідери. А на тусовках завжди є людина, яка грає на гітарі пісні. І оскільки у кожного з нас були свої пісні, ми не хотіли ділиться аудиторією :)

Це ми вже потім схаменулися, коли були в театрі, - чому ж не дружили в інституті! Владик, до речі, був на курс старший, але за віком трохи молодший.

Потім ми зустрілися в театрі і потрапили в розподіл на один спектакль. Почали ми його репетирувати і подружилися. Стали тусити разом.

Що стосується спільних пісень, то почалося все на капуснику. І щось у нас вийшло.

Вже потім я був в гостях у Владика, де пили компот і написали пісні "Порахуй мої сльози" і "Творчі люди". Запустили це на Facebook по приколу. Почали набиратися якісь перегляди. І ми подумали - прикольно!

Перший концерт ми дали після спектакля.Там були серйозні пісні, а фінальна - смішна. І вона якраз дуже зайшла.

Людям сподобався ЗБС-бендовський матеріал, тому що смішний, легкий. А під шумок ZBS Band просуваємо і серьозненьке. Намагаємося, щоб було і смішно, і драматично. Але щоб не було провалу.

Владислав:

- Якось був один концерт, коли ми провалилися. Ми його розділили на два блоки. Першу половину концерту ми співали як ZBS Band. А на другу половину переодяглися в піджачки, гольфики, зняли шапки. І почали штовхати іншу свою творчість, хвилин 30-40.

І люди не сприйняли: "Хто ці два пацана зі своїми душевнми терзаннями? Ми прийшли послухати, посміятися, а вони тут грузять"...

Люди, які нас знають, і поки це невелике коло, - вони знають, що у нас є і серйозний матеріал. Але більшість зараз чекає ZBS Band. І щоб не провалитися, ми поки не викладаємо на YouTube серйозний матеріал.

Богдан:

- Але ми виправляємо мінуси, розбавляємо, думаємо над драматургією. Після вистави пропонуємо всім залишитися, послухати нашу творчість. І це завжди така інтимна атмосфера.

24 жовтня в центрі Довженка на 6 сцені після вистави "Каліки" (реж. Стас Жирков) буде ще і наш концерт. Буде дуже цікава штука: нас позиціонують як пацанів з ZBS Band і слухають наші пісні, але багато хто ще не бачив нас на сцені театру.

І буде, мені здається, така крута штука: одні прийдуть на спектакль, а інші - на концерт. А ми постараємося об'єднати ці аудиторії. Залучимо людей в театр, окультуримо, так би мовити :)

- Що у вас за мова така специфічна у піснях?

Владислав:

- Ось я не часто відповідаю на коментарі у соцмережах. Але один чувак якось написав, і мене це дуже зачепило. Він написав: вчіть українську мову, уйобки.

І я відповів: "Яке ти маєш право так писати? Ти б подивися глибше". І скидаю посилання на свою пісню українською мовою. Після цього слово "уйобки" зникає. І з'являється коментар: "За рідну мову - респект".

Те, як ми говоримо, - це жива мова, люди так говорять. Якщо слухати справжню українську мову, як на вулиці, - вона така, бляха, і є!

Богдан:

- Ми патріоти свого чернігівського краю. І ми просуваємо свій чернігівський діалект в маси. Прилуцький народний суржик!

- Як вамX-Фактор? Як судді Олег Винник, Настя Каменських, Андрій Данилко, Дмитро Шуров?

Богдан:

- Це дуже круто!

Владислав:

- Я їх усіх, по-перше, дуже сильно поважаю. Це без іронії.

Зараз у Насті прем'єра пісні Peligroso - вона вийшла на міжнародний рівень! Яку роботу пророблено!

А Данилко! У мене є друг в Німеччині, і він каже: все "Євробачення" пам'ятає Сердючку. Хто пам'ятає, хто тоді посів перше місце? Ніхто. Але всі знають, хто така Сердючка.

Той же Олег Винник! Завоювати мільйони сердець "молодих вовчиць" ... За скільки? За три роки.

Той же "Піанобой" - геніальний музикант, вокаліст хороший.

Богдан:

- Журі - це люди, які дійшли вершини. Виконали програму-максимум. Їх знають всі! За ними стежать, їх слухають, пишаються. Ми ставимося до цих суддів позитивно!

В цілому X-Фактор - вогонь! Ми зараз дивимося ефіри, відбір. Дуже багато цікавих, талановитих хлопців. І самий кайф в тому, що багато автентичного. Багато з сіл приїхали, з різних куточків. І таке видають!

- Чи порівнюють вас з групою "П'ятниця"?

Богдан:

- Для нас честь, якщо порівнюють. Але все ж ми не музиканти.

Владислав:

-У нас немає музичної освіти. Не те, щоб я вмів грати на гітарі. Я вмію затискати акорди! І щось наспівувати під ці акорди. Але все попереду, ми розвиваємося.

Може, колись будуть гроші, наймемо викладача. Може на X-Факторі нас підучать трохи.

- Чи готові піти з театру заради кар'єри музикантів?

Богдан:

- Ні. Я обожнюю ці штуки - театр, кіно. Дуже люблю те, чим займаюсь. Але паралельно у мене є тяга до музики такого формату. І у Владіка. У нас схожі погляди.

Навіть в наших серйозних піснях дуже схожі ритми, філософія, відношення до цього всього. І тому музика це, звичайно, офігенно. Але ми театр не проміняємо.

- Зараз ваша найпопулярніша пісня - "На морозі". Яка її історія?

Дивіться текст і акорди пісні "На морозі".

Владислав:

- Вона писалася не під компот! Це було в цьому театрі. У нас була репетіція. Тоді вже пішов ажіотаж в Facebook на наші пісні. І ми поставили собі за мету - випускати пісню на тиждень.

Залишилися після репетиції. Я награвав на гітарі, було холодно, це реально була зима. І тут понеслась!

Пісня була записана за 10 хвилин. Це було відкриття якогось космічного порталу. Той, хто нами керує, сказав: так пацани, вам потрібна пісенька? Так давайте, ось вам ліс - рубайте. Кліп ми записали на наступний день біля театру, фінал був імпровізацією.

Ми виклали цей кліп -і понеслась! Те, що було раніше, отримувало мало лайків. А тут за тиждень 100 репостів.

Богдан:

- Взимку ми ще не думали про X-Фактор. Де ми, а де X-Фактор? Яке вокальне шоу? Але навесні, коли у нас вже був багаж, ми подумали: а чому б і ні? Погнали!

Ми не думали, що пройдемо. А в результаті посіли п'яте місце в трендах YouTube!

Але на вулиці нас поки не пізнають, що не фоткаются. Тільки зиркають :)