США докладуть максимум зусиль, аби заблокувати добудову "Північного потоку-2"
получені Штати докладуть всі зусилля, аби заблокувати добудову газопроводу "Північний потік-2". Впроваджувати санкції проти компаній-постачальників газу після завершення проекту, буде запізно та неефективно. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів Директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко.
На думку експерта, дозвіл Данського енергетичного агентства на використання якірних суден у процесі будівництва газопроводу "Північний потік-2", може прискорити призупинені роботи. Водночас, на думку аналітика, не факт, що будівництво продовжиться, адже усе буде залежати від позиції Сполучених Штатів.
Володимир Омельченко
Директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова
Володимир Омельченко переконаний, що іншим європейським країнам не обов’язково виводити "Північний потік-2" з-під дії газової директиви – це було достатньо зробити лише Німеччині як головному беніфіціару проекту.
Експерт також зазначив, що США надалі докладатимуть максимум зусиль для припинення добудови газопроводу, оскільки дозволити завершити проект, а пізніше вводити санкції проти компаній, які постачатимуть газ по магістралі, буде запізно і неефективно.
"Північний потік-2" – магістральний газопровід з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується дном Балтійського моря, є другою ниткою чинного "Північного потоку". Запланована пропускна здатність двох ниток становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Загальна вартість проекту – 9,5 млрд євро.
Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво магістралі, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес. Аналогічні дозволи надали Фінляндія та Швеція.
Данія тривалий час відмовлялася надавати дозвіл на спорудження газопроводу, але 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дозволило прокладку "Північного потоку-2" на континентальному шельфі на південний схід від острова Борнхольм у Балтійському морі.
Водночас, США добилися зупинки будівництва газопроводу. 17 грудня американський Сенат схвалив санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" разом з військовим бюджетом країни на 2020-й рік. 21 грудня президент Дональд Трамп підписав документ.
Опісля швейцарська компанія Allseas призупинила будівництво магістралі. Держдепартамент США змусив компанії-підрядники газопроводу до 20 січня згорнути всі роботи, пов’язані з будівництвом, аби уникнути санкцій.
Однак у травні Федеральне мережеве агентство Німеччини вивело "Північний потік" з-під дії норм Третього енергетичного пакета (газової директиви) Євросоюзу. Це передбачено для ділянки газопроводу на території ФРН, включно з територіальним морем. А російський "Газпром" почав підготовку до завершення будівництва газопроводу власними силами.
6 липня Датське енергетичне агентство дозволило компанії Nord Stream 2 AG використовувати якірні судна для будівництва газопроводу "Північний потік-2", при тому, що раніше Данія дозволяла використовувати трубоукладники виключно з динамічним позиціонуванням. Зазначається, що ділянка трубопроводу, який пройде по території датської акваторії, розташована за межами району, де якірні стоянки не рекомендуються через небезпеку потрапляння в море отруйних речовин. У датських водах необхідно прокласти 147 км газопроводу до узбережжя Німеччини.
Тим часом американські сенатори від Демократичної і Республіканської партій підготували законопроект про розширення санкцій проти "Північного потоку-2". Згідно з документом, чинні санкції розширюються на усі види робіт по прокладці газопроводу і його страхуванню. Під санкції потрапляють низка компаній і навіть порти, які будуть обслуговувати кораблі, що споруджують "потік".