Сутність Росії: як тільки перестає розширятися, імперія розпадається

Знову нарвався на крик душі: чому вони такі?! Їм що, землі не вистачає?! Навіщо їм гинути ще за шматок чужої?!

Люди, зрозумійте, це як вірус. Клітини раку пожирають організм-носій, доти доки він не загине і разом з ним загине і рак. Інакше не буває. Це його природа. Так само, як імперії - вони існують доти, доки розширюються. Припиняється розширення - імперії розпадаються. Це теж їхня сутність.

От, кажуть, цар Іван ІV Жахливий почав війну з Лівонією бо хотів виходу до моря. Так хотів, що воював майже чверть століття, спустошивши власну країну. Навіть у московській волості 93% землі стояло необробленою - нікому було. По закинутих селах вовки вили. Але воювати москва не припиняла. Молря нібито хотіла.

Але існує інша версія, котру видають за історичну байку. Але не все так просто. Бо вона (версія) лягає в логіку існування самої московської імперії.

Так от.

Якось повернулися купці до москви з торгової поїздки до Лівонії. Цар-батюшка покликав їх щоб попитати як там, за кордоном. А ті й розповідають, мовляв, цар-надьожа, там люди живуть чудово, там земля тече молоком і медом!

Цар схопився на ноги "А чому тоді вона ще не моя?!"

І наказав сідлати коней...

Так що, скільки існуватиме москва в одній з версій імперії - чи то Російчької до 1917 року, чи то СРСР, чи то РФ - вона завжди прагнутиме до загарбання чужих земель, особливо тих, які "течуть молоком і медом". Як злоякісна пухлина.

Цього на жаль, в Європі не розуміють. Бо погано історію московії/росії вчать. А там вже все є - треба лише бачити...