Туреччина ставить ногу в Чорне море: Арестович про союзника України в боротьбі з РФ
Туреччина будує військово-морську базу на узбережжі Чорного моря. Меркель і Путін поговорили телефоном про полонених українських моряків і Керченську протоку. У Венесуелу прибули російські стратегічні бомбардувальники.
Своєю думкою з цих актуальних тем з UAportal поділився військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.
- Туреччина почала будівництво військово-морської бази на Чорноморському узбережжі, в 150 км від кордону з Грузією. Навіщо ця база потрібна саме зараз і саме в цьому місці?
- Ну, Туреччина взагалі специфічна держава. Вона одночасно європейська, азіатська, чорноморська, кавказька, середземноморська, балканська і близькосхідна. Туреччина насправді як Візантія.
Незважаючи на те, що греки замінилися турками, - знову ж таки, суто генетично, там, напевно, не менше третини старих греків, - Туреччина в системі світових відносин - торговельних, дипломатичних, військових, культурних - представляє те ж саме, що і Візантія.
Чорноморський регіон завжди був дуже суттєвою частиною турецької політики, і продовжує нею залишатися.
Читайте: Розпочнеться 15 грудня: Олексій Арестович озвучив "складний прогноз" для України
Свого часу, звісно, в Чорному морі велику перевагу мав СРСР, тепер ситуація дещо змінилася. Чорноморський флот Туреччини сильніший за всі флоти разом узяті, які є в Чорному морі, напевно, вдесятеро.
Будівництво нової бази показує, що Туреччина бачить Чорноморський регіон одним з найважливіших напрямків своєї політики. Крім того, там турки з росіянами побудували "Турецький потік" - значить, ця база створюється, зокрема, і для його охорони.
Але в принципі в будь-якому випадку це проекція сили на Чорноморський регіон. Тобто Туреччина ставить туди ногу і, щонайменше, говорить: це наша корова, ми теж буде її доїти.
Читайте: Для Росії закриють усі порти і протоки? Арестович озвучив прогноз
- А що з цього може мати Україна?
- Дивлячись, які відносини будуть з Туреччиною. Але, як мінімум, одного суперника-конкурента - Росію - вона має. Незважаючи на всі шашні Ердогана з Росією, Туреччина залишається країною НАТО. І навіть якщо вона раптом вийде з НАТО, то вона залишиться країною, яка сама буде переслідувати свої інтереси. У неї дуже довгий історичний рахунок до Росії. Азербайджан, Абхазія, де є мусульмани, кавказький регіон Росії, де суцільні мусульмани, панісламістські, пантюркістські, паносманські. Були часи, в XVIII столітті, коли кордони Турецької імперії на півночі сягали Білої Церкві.
Тому Туреччина ніколи не зніме цей вектор зі свого порядку денного.
Чорне море стає дуже тісним басейном, де стикаються різні інтереси. Нам все це на руку, тому що, чим більше уваги прикуто до Чорного моря, тим більше проблем у Росії, тим краще для нас. З огляду на те, що кожен десятий турок - кримський татарин, Туреччині ніколи не буде байдужий Крим.
І для нас все це позитивно, тому що для України в прямій боротьбі потенціалів з Росією перспектив мало. Нам потрібно втягувати чужі ресурси, і ми дуже вдало їх втягуємо. І хоча росіяни зараз будуть кричати, що це спільний російсько-турецький проект, що турки намагаються захищати "Турецький потік", вони просто будуть не договорювати або не розуміти, що турки захищатимуть "Турецький потік" від Росії. Тому що це їхній газопровід.
Читайте: МП не буде що заперечувати. Арестович про Об'єднавчий собор
І все це вкрай позитивно. Тому що НАТО для нас - союзники, а значить, і турки для нас союзники. Тим більше що у нас з ними дуже серйозні оборонні проекти. І позиція Туреччини щодо Донбасу відома. Вона на нашу користь.
- Меркель і Путін під час телефонної розмови обговорили проблему транзиту російського газу територією України після 2019 року. Крім того, канцлер Німеччини закликала Путіна звільнити 24 українських моряків, а також забезпечити вільне судноплавство Керченською протокою. Наскільки Меркель на сьогоднішній день впливова фігура, з огляду на її відхід з посту глави партії і анонсовану відставку?
- Тут справа в іншому. Справа в тому, що, по-перше, Меркель протягом певного часу цілком може бути канцлером. По-друге, Меркель ще більш жорстко налаштована з цих питань щодо Росії.
У неї зараз з'явилася дуже зручна позиція: давайте я буду моральним авторитетом, і якщо ви там в Кремлі будете хорошими хлопчиками, я не дам новій злісній канцлерші вас зжерти з потрохами. Це дуже зручна позиція посередника.
Читайте: Мілітарний монстр піднімається зі сходу: Арестович про страшилки від світових лідерів
- Чи звільнить Путін українських моряків у відповідь на цей заклик Меркель?
- Зараз, як ми говорили, в Росії застосовується конфронтаційний сценарій. І очікувати, що вони почнуть щось здавати... Я дуже сильно сумніваюся.
Я думаю, що у Росії заплановані серйозні заворушення щодо Томосу в Україні і, можливо, якісь варіанти рухів на Азовському узбережжі. Хто ж віддає полонених перед черговим етапом загострення? Етап мине - почнуть обмінювати на своїх полонених.
- І, нарешті, цікава ваша думка щодо прибуття до Венесуели російського стратегічного бомбардувальника-ракетоносця Ту-160 і військово-транспортного літака Ан-124 "Руслан".
- Наркоту перевозитимуть з Венесуели. І якісь бонуси, які пожертвує Мадуро за кредит в 17 мільярдів доларів від Росії.
Російська держава вже перетворилася на мафіозну структуру, дипломати торгують наркотиками. Думаю, ці бомбардувальники грають роль німецьких військових підводних човнів, які в кінці війни перевозили людей, цінності, золоті зуби, вирвані у концтаборах та інше. Це приблизно та ж сама історія.
Читайте: "Росія принесе себе в жертву": Арестович про "порохові бочки" і вкрай небезпечний рубіж
З військової точки зору простіше бомбардувальників злітати через Північний полюс традиційним маршрутом або через Північну Атлантику на Вашингтон. Для цього їх до Венесуели надсилати не треба. Це може бути демонстрацією підтримки - ідеологічний і психологічний фактор. Але, швидше за все, вони просто возять три валізи наркоти туди-сюди, ось і все. Кожна - мільйонів на 60 доларів.