У Кремля є два завдання по Україні. Леонід Гозман про гучні заяви Путіна і загрозу війни

"Найважчі наслідки" пообіцяв президент Росії тим, хто намагається розірвати узи РФ зі співвітчизниками по всьому світу, в тому числі узи духовні. З урахуванням останніх подій, пов'язаних з наданням православній церкві в Україні статусу автокефальної, рішень Константинопольського патріархату, ця фраза виглядає по-справжньому зловісною. Про які "найважчі наслідки" говорить Путін?

На які дії щодо України готовий піти Кремль - не тільки в релігійному, а й у політичному плані, напередодні чергових виборів українського президента? Чи піде Кремль на гонку озброєнь, якщо США вийдуть з Договору про ракети середньої і малої дальності? Чи може Путін психанути і натиснути на ядерну кнопку?

Своїми роздумами на цю тему в інтерв'ю UAportal поділився російський політик, президент Загальноросійського громадського руху "Союз Правих Сил" Леонід Гозман.

- Ви знаєте про події, що відбуваються в релігійному житті України. Близький момент надання православній церкві в Україні статусу автокефальної. Про які саме "найважчі наслідки" міг говорити Путін в контексті розірвання церковних зв'язків між Росією і Україною?

- Я думаю, якщо все піде нормально, якщо не буде втручання нашої держави, то ніяких "найважчих наслідків" не буде.

По-перше, православ'я організоване інакше, ніж той же католицизм. У православ'я немає єдиного центру, немає аналога Папи Римського. При цьому це єдина віра. Я атеїст, але у мене є друзі - люди віруючі і православні, і їм, взагалі-то, все одно, в який православний храм піти.

Мені здається, що Російська православна церква завдання підтримки якоїсь духовної єдності і так далі виконує дуже погано. Швидше, вона діє рівно навпаки. Принаймні, мені так видається. І ця публічна сварка з Вселенським патріархом.

Читайте також: Як уникнути кровопролиття через Томос? Думка Дмитра Тимчука

Це, звісно, не моя справа. Два патріархи посварилися - нехай вони самі розбираються. Але коли РПЦ сказала, що її парафіяни не можуть причащатися в храмах Вселенського патріархату, це дуже нагадало мені наші продовольчі контрсанкціі. Ти сам з Вселенським патріархом можеш розбиратися як хочеш, це твоя справа, але чому ж ти заважаєш людині на її шляху до Бога?

Це не повинно стосуватися конкретної людини. Точно так само, як конкретної людини не повинно стосуватися, як посварилися Путін з Меркель.

Читайте також: Чи можлива участь митрополита Онуфрія в Установчому Соборі? Бліц з митрополитом Олександром (Драбинком)

Знаєте, те, як у вас все це почалося в Україні, як раз показує, що все у вас пройде тихо і спокійно. Наскільки я розумію, ніхто не заважає зборам парафіян і кліру сказати: "Ми залишаємося в Московському патріархаті". Тобто ніхто нікому не заважає. І слава богу, ваша держава не втручається в це питання.

Відповідно, які можуть бути наслідки? Якщо хто-небудь з нашого боку спробує влаштовувати якісь провокації. Це, звичайно, можливо.

- Схоже, для Кремля українське церковне питання дуже важливе. На що вони здатні піти зараз?

- Мені здається, не виключено, що вони спробують влаштувати якісь бійки або іще щось навколо окремих об'єктів культу.

Розумієте, у нас в Росії немає монополії на ідіотизм. Ідіоти є у всіх країнах, в тому числі у вас. У вас можуть знайтися відморожені, які почнуть кричати, шуміти тощо, і наші з задоволенням цим скористаються. А можуть і самі послати, як посилали всяку шпану зривати прапори України.

- Ви пам'ятаєте дивну фразу Путіна у відповідь на питання про можливий ядерний удар по Росії - про те, що "ми як мученики потрапимо в рай, а вони просто здохнуть". Чи можна розглядати цю фразу в контексті маразму першої особи держави?

- Ні, звісно, ні. Мені не подобається те, що сказав президент Росії. Але якщо відсторонитися від цієї фрази, то він сказав, що ми не завдаватимемо ядерний удар першими. І насправді це головне, що було сказано.

Це, звичайно, не означає, що ми його не завдамо, але це означає, що він це сказав. Фактично він підтвердив концепцію, яка дуже давно існувала в Радянському союзі, що ядерний удар може бути тільки у відповідь.

Читайте також: Примхливий популіст і політик правди. Леонід Радзиховський про головну відмінність Путіна і Меркель

А ось далі починається стилістика. Знаєте, Андрій Синявський говорив, що у нього з радянською владою стилістичні розбіжності. У мене теж з президентом стилістичні розбіжності, і цей жарт, мені здається, говорить про зниження певних бар'єрів. Про те, що ядерна війна, обмін ядерними ударами після багатьох років, коли це здавалося абсолютно неможливим і ядерна зброя розглядалася як страж миру, а не як зброя - на жаль, в нашій країні, у нашого керівництва це вже пройшло. Зараз до цього ставляться інакше.

- Тобто сьогодні на такі речі дивляться простіше? І суто теоретично ядерна війна вже допускається?

- Так. Боюся, що так. А це означає, що вона можлива. Розумієте, такого роду внутрішня заборона дуже важлива.

- І зараз такої внутрішньої заборони вже немає?

- Ну, вона, принаймні, слабкіша. Зрозуміло, цього ніхто не хоче, і президент Росії цього теж не хоче.

- А що може його спровокувати? Чи може він просто психанути у відповідь на щось, на ті ж посилені санкції, і просто натиснути цю кнопку?

- Чужа душа - темний ліс. Я не знаю, який механізм ухвалення цього рішення. Там же не одна кнопка насправді. Як я розумію, там багато кнопок. Він віддає наказ певним особам і так далі. Можливо, якимось чином цей армагеддон буде зупинений.

- Трамп заявив про те, що США слід вийти з Договору про ракети малої і середньої дальності. Ви не вважаєте, що, якщо Штати підуть на такий крок, це спровокує гонку озброєнь?

- Звичайно, спровокує гонку озброєнь, та ще й яку! Просто треба розуміти, що учасником цієї гонки є ще й Китай, наприклад.

Але, розумієте, тут ще один момент. Гонку озброєнь не витримав Радянський союз, який був сильнішим за Російську Федерацію. Я думаю, що керівництво Росії це розуміє, і спроби все-таки якось цьому запобігти, які очевидно нашим керівництвом вживаються, пов'язані з цим розумінням.

- І наостанок таке питання. Яких неприємностей слід побоюватися Україні від Кремля до кінця поточного року, а також на початку наступного, до чергових виборів президента України?

- Всіх можливих. Було таке гасло у скаутів - "be prepared" - "будь підготовлений", який потім в піонерській організації перетворився на "будь готовий".

Цілком очевидно, судячи з нашої пропаганді, з якої зрозумілий напрямок думок начальства, вони не хочуть, не вірять, не бачать можливостей домовленості з президентом Порошенком. Жодних. І явно ставлять на когось іншого.

Це означає, що все, що необхідно зробити для того щоб - a) не був переобраний Порошенко, і - б) був обраний хтось більш прийнятний для них - вони будуть робити.

Читайте також: "Піде Путін - побачимо іншого Кирила". Євген Кисельов про главу РПЦ серед "рогатих"

Що це буде - військові дії або іще якісь - я не знаю. Зверніть увагу: вони не використовували події в Керчі як casus belli, привід для війни. Хоча, як ви пам'ятаєте, частина наших штатних пропагандистів в перші хвилини після повідомлення про це нещастя стали говорити про український слід. Але політичне керівництво Росії по цього шляху не пішло. Чи то вони не готові до війни, чи то вони не хочуть розширення війни - я не знаю.

Але те, що вони будуть робити все, що тільки можна, для впливу на ваші вибори - це очевидно.