Загроза з Білорусі: наскільки швидко ворог може сформувати ударне угруповання і скільки зараз російських військових у РБ

Під час свого виступу на Мюнхенській безпековій конференції президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може найближчим часом накопичити на території Білорусі контингент чисельністю до 150 тисяч і становити загрозу для прилеглих країн. Чи реально це і який нинішній потенціал Росії щодо створення такого ударного угруповання? Давайте розберемося.
Холодний душ
Слова президента України шокували багатьох у Європі тим, що з високої трибуни був озвучений цілком реалістичний сценарій загрози, про яку багато хто на Заході намагається (попри три роки кровопролиття в Україні) не думати.
Примітно, що буквально напередодні виступу Володимира Зеленського в Мюнхені Служба зовнішньої та військової розвідки Данії опублікувала доповідь "Прогноз 2024", у якій було озвучено загрозу вторгнення Росії в Європу протягом найближчих 5 років. А можливо й раніше?
Хай там як, а уявити формування на території Білорусі такого ударного угруповання складно... Чи ні?
Гіркий досвід України
Європі варто пам'ятати минуле, а саме 2022 рік, коли під прикриттям навчань "Союзная решимость-2022" Росія перекинула до Білорусі сорокатисячне угруповання, яке 24 лютого і вторглося в Україну.
На той момент це було найбільше скупчення російських військ із коли-небудь розміщених на території РБ. Причому практично всі ці війська мали повну штатну комплектацію з техніки та резерви на короткостроковий період.
Іншими словами, досвід розміщення численного контингенту на території Білорусі у Росії є. І зробити російські окупаційні війська це зможуть аналогічно – під прикриттям проведення навчань "Запад-2025".
Нинішній склад РОВ у Білорусі
Станом на зараз на території РБ перебуває трохи більше двох тисяч російських військових. Зокрема, вони розміщуються на таких об'єктах:
– радіотехнічний вузол "Барановичі" та 43-й вузол зв'язку "Вілейка" – близько 1450 особового складу;
– аеродроми "Барановичі", "Зябрівка" та "Мозир" – близько 530 осіб;
– 313-та військова прокуратура гарнізону та 484-й військовий слідчий відділ – близько 20 осіб;
– 1405-та база артилерійських боєприпасів (в/ч 42707, н.п. Велика Горожа, Осиповицький р-н) – близько 20 осіб;
– ПВК "Вагнер" – близько 100 тіл.
Переважно це екіпажі засобів ППО, систем РЕБ та РЕР, обслуговуючий персонал тощо. Тобто не бойова група сухопутних військ, яка може бути здатною виконувати завдання в межах загальновійськових наступальних операцій.
Але чи може це угруповання збільшитися до озвученої Володимиром Зеленським чисельності, скільки для цього потрібно часу та які умови?
Створення ударного угруповання РОВ у РБ
Відразу хочу зазначити, що з урахуванням нинішньої інтенсивності ведення бойових дій в Україні та втрат РОВ Росія не має можливості швидко наростити ударне угруповання у Білорусі чисельністю 150 тисяч осіб. З іншого боку, а за яких умов зможе? Умови гранично прості: припинення бойових дій або зниження їхньої інтенсивності в Україні.
Уявімо ситуацію, за якої бойові дії із якоїсь причини повністю зупиняються. Російські війська, які щомісяця втрачають убитими та пораненими 45-48 тисяч осіб, зведуть ці втрати до нуля чи мінімуму. При цьому збережеться щомісячний показник мобілізації Росією у межах 30-40 тисяч осіб.
Так, лише до кінця травня Росія вже матиме додаткові 90-120 тисяч осіб, а до кінця серпня – 180-240 тисяч. З урахуванням базового підготовчого періоду мобілізованих, перша партія із 90-120 тисяч окупантів буде у бойовій готовності вже у червні.
Навіть якщо припинення вогню не відбудеться і ми спостерігатимемо просто за зниженням інтенсивності боїв і, як наслідок, втрат до рівня 10-15 і навіть 20 тисяч осіб на місяць, Росія з її нинішнім показником мобілізації все одно матиме можливість накопичувати людський ресурс і формувати нові підрозділи. Зокрема, й для розміщення біля Білорусі.
Тим більше, що вже сьогодні фіксуються будівельні роботи щодо розширення низки військових об'єктів за прямої участі російських військових. Наприклад, на території 1405-ї бази артилерійських боєприпасів, в/ч 42707 у селі Велика Горожа Осиповицького району РБ. Там будуються нові об'єкти для розміщення особового складу та техніки.
Тому у питанні формування угруповання для удару по Європі все, що потрібне Росії,– це призупинення активних бойових дій в Україні. Однак це не вирішує питання комплектації підрозділів технікою.
Якщо людьми Росія може забезпечити потребу нового ударного угруповання, то в питаннях техніки – ні. Навіть з урахуванням припинення БД в Україні військово-промисловий комплекс РФ нездатний повністю штатно укомплектувати 150-тисячне угруповання. Так, це буде переважно людська маса у вигляді піхотних формувань на рівні маршових батальйонів у складі чогось подібного до піхотних корпусів. Такі собі стрілецькі дивізії.
Проте, з урахуванням того, як російське командування розпоряджається своїми військами, не думаю, що це буде для них серйозною оперативно-тактичного рівня і тим більше морально-етичною проблемою. А ось для таких країн, як Литва, Латвія та Естонія, це може стати серйозною загрозою, якій вони не зможуть повноцінно протистояти (з урахуванням повільності, архаїчності та забюрократизованості НАТО).
Крім того, абсолютно не виключається доукомплектація російських підрозділів на території Білорусі за рахунок техніки, яка перебуває у строю і на зберіганні в армії РБ. Аналогічна схема працювала у 2022 році як під час боїв на півночі України, так і після виведення російського контингенту.
Нині логістика між Росією та Білоруссю працює досить злагоджено, і лише за 2024 рік із РФ до РБ було відправлено 216 вагонів із вантажами військового призначення. До їхнього складу входили комплекси ППО, боєприпаси та броньована техніка для сухопутних військ.
Висновок
Сьогодні Росія зазнає в Україні настільки серйозних втрат, що не може загрожувати країнам Європи. Але як тільки рівень втрат почне знижуватись (або буде зведений до нуля), ця загроза почне різко збільшуватися.
У січні у статті на OBOZ.UA "Після року "мовчання гармат" Кремль може залучити старий сценарій: наскільки реальне вторгнення до Європи" я детально виклав можливий перебіг подій та описав, який потенціал може отримати Росія за час накопичення сил за відсутності втрат.
Але з урахуванням усіх сценаріїв слід розглядати і значно коротші терміни формування можливих ударних груп, які можуть розширити поле битви на Європу. І загалом, за умови припинення вогню чи мінімальних втрат, Росія цілком може сформувати той "ударний кулак", про який говорив на Мюнхенській конференції з безпеки президент України, та становитиме реальну загрозу не лише для нашої країни, але вже й для ЄС.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".