Україна хоче в НАТО. На яку відповідь здатний Путін? Думка Леоніда Радзиховського
7 лютого Верховна Рада України прийняла зміни до Конституції України, які закріплюють в Основному Законі шлях країни в НАТО і в Євросоюз. Відповідне рішення було ухвалено конституційною більшістю.
На новину відреагували центральні російські телеканали. Зокрема, не оминув її увагою і телеканал "Росія 1", який "привітав" Україну з цією подією в своєму звичному стилі.
Проте, офіційної реакції Кремля на це рішення України не було. Чи буде? І чи буде керівництво РФ якимось чином перешкоджати цьому членству, особливо з урахуванням того, що у військовій доктрині цієї держави НАТО числиться в ролі потенційного ворога?
Своєю думкою з цього приводу з UAportal поділився російський журналіст Леонід Радзіховський.
На мою думку, ніякої реакції взагалі немає, хоча зазвичай вона буває досить швидко. І правильно, що швидко. Інформаційний привід – штука, що швидко псується. Якщо в перших два дні реакції не буде, значить, її не буде. Тому що це ж не ювілей війни або революції, які відзначають і через 50 років.
Судячи з того, що реакції досі немає, її цілком може і не бути. Я маю на увазі піарівську реакцію. Соловйов, звісно, біснуватиметься, але це звичайна історія. Ваші політики дають поживу Соловйову, російські політики дають поживу вашим ведучим. Обмін жратвою.
Читайте: Так остановлена имперская экспансия России: Радзиховский о войне, трёпе и забывчивом Фукуяме
Офіційної реакції на рівні Путіна, Думи, Ради Федерації, МЗС, думаю, скоріше, не буде, ніж буде. Я про формальну словесну реакцію.
А фактична реакція – якою вона може бути? Що Росія може зробити? Якщо хтось і перешкоджає Україні вступити в НАТО, то, перш за все, це сама Україна, її внутрішнє становище, яке не відповідає першим, другим, п'ятим, десятим критеріям НАТО.
По-друге – політична ситуація в Європі, в країнах НАТО. У травні місяці – вибори в Європарламент. Всі кричать, що великий успіх буде у європейських популістів, у європейських правих. Це анекдотична ситуація, але, наскільки я розумію, праві популісти психологічно дуже близькі до націоналістів, зокрема, до українських. Але з іншого боку, вони близькі і до російського керівництва. Кажуть, що вони і організаційно з ним пов'язані, гроші отримують. Цього я не знаю, але в політичних питаннях європейські праві займають проросійську позицію.
Якщо вони доб'ються успіху, вони, природно, виступатимуть проти вступу України в НАТО.
Читайте: Крайне опасная ситуация: Радзиховский про дань Чечне, Кадырова и Путина меж двух огней
Втім, мені здається, що це розмова суто піарівська. Ваш, а не російський, міністр закордонних справ говорив, що це питання не років, а десятиліття (глава українського МЗС Павло Клімкін назвав питання вступу в НАТО питанням середньострокової перспективи, президент України Петро Порошенко озвучив інший прогноз – країна може отримати членство в протягом 5 років, - UAportal). Але якщо говорити про 10 років, то ви розумієте: 10 років, 110 років... Це все пуста розмова для актуальної, реальної політики, у якій горизонт планування – рік-два. Це як у фільмі "Діамантова рука": "Сеня, про зайців – це не актуально".
Що буде через 10 років? В якій формі існуватиме НАТО, ЄС, Росія, Україна... Думаю, сьогодні на ці питання ніхто відповісти не зможе.
Але з іншого боку, якщо вийде швидко – тим краще. Але вся справа в тому, що це залежить від дуже багатьох речей. Перш за все, від ситуації в країнах НАТО, в керівництві НАТО. Від того, якими будуть відносини Америки і Євросоюзу, наскільки буде сильна популістська хвиля в Європі, що буде з "Північним потоком-2".
Якщо це відкладається на кілька років, то що буде в Росії, хто прийде після Путіна, яку політику буде вести Росія після Путіна. Цілком можливо, що після Путіна у зовнішній політиці буде протилежний крен, тому що путінська зовнішня політика абсолютно нічого не дає. Це абсолютний тупик.
Читайте: Я меньший джентльмен, чем Кадыров: Радзиховский об инциденте со Скабеевой
Якщо буде зовнішній крен, цілком можливо, що Росія взагалі плюне на цю справу і не вживатиме жодних дій проти вступу України в НАТО. Які дії? Це загрози Європі, розповіді про те, що, якщо сьогодні ви приймете Україну, завтра ми виставимо ракети – тощо.
Розумієте, це залежить від такої кількості чинників, їх поєднання, яке ще на порядок збільшує невизначеність, що я б не ставився до цього сьогодні як до чогось окрім піару, який, вочевидь, має актуальне передвиборче значення.
У тому, що це має передвиборче значення, сумнівів немає просто тому, що все, що зараз відбувається в країні, природно, має, зобов'язано мати передвиборче значення.
Що стосується реакції самого Путіна, то, по-моєму, він зараз перебуває в досить дивному стані. І в цьому стані навряд чи його хвилює рішення української Ради.
Читайте: Путину нужен президент, который довел бы Украину до ручки, - Леонид Радзиховский
Що з ним відбувається, чому він завис, чому він взагалі нічого не виробляє, жодних дій – нічого? 20 лютого він буде виступати зі зверненням до Федеральних зборів. Я не думаю, що там буде приділено хоч якусь увагу Україні в НАТО. Я думаю, що його вмовлять робити послання не про те, що набридло всім в Росії до зубного болю – Україна, НАТО, ракети, Америка, Сирія... Це в Росії всім ос-то-гид-ло. Просто остогидло.
Людей хвилює одне: чому ціни ростуть, а зарплати – ні. Ну і все з цим пов'язане. Суто внутрішній соціальний порядок денний. Ніякі пісні про НАТО і про Україну тут нічого змінити не можуть, і нічого, крім втоми і роздратування, у людей викликати не можуть. Це з точки зору суспільства.
З точки зору його особистої самооцінки, якщо він як і раніше вважає себе тим Олександром I, який вирішує долі Європи, він може щось сказати, вимовити якісь слова, які викличуть величезний резонанс в ваших ЗМІ, у ваших депутатів. Знову піде хвиля... Але фактично абсолютно нічого сьогодні зробити Путін не може – як він нічого не робить вже дуже давно стосовно України.
Читайте: Путин сделал россиян богаче или беднее? Мнение Леонида Радзиховского
Ця знаменита війна затихла, нічого там не відбувається, ніякої актуалізації її немає. І бути не може з тієї простої причини, що у Путіна на це немає ані волі, ані планів, ані бажання. А слова? Ну, можливо, якісь слова він скаже. Хоча, повторю, мені здається, що він і слів ніяких говорити не буде.
Фактично вплинути на цей вступ він сьогодні і не може, і не буде цього робити. Тому що це питання суто піарівське. Ви сказали, що вступите, ми вам відповіли – та ми вас... Поговорили, розійшлися.
Ви все одно не вступаєте, і чорт його знає, коли вступите, а ми все одно нічого вам зробити не можемо і не будемо.
Це суто піарівська балаканина по обидва боки, за якою жодних дій в доступному для огляду майбутньому не буде.