У Курській області ми припустилися стратегічної помилки

У Курській області ми припустилися стратегічної помилки політичного характеру – ми гарантували, що не будемо анексувати Курську область. Одразу ж, входячи туди, ми сказали, що нам чужі території не потрібні, мовляв, ми полякаємо і віддамо. Путін зрозумів, що Курська область нікуди не дінеться.

Усе було б інакше, якби ми промовчали, а ще краще – запросили б на підконтрольні нам території Курщини РДК і Легіон "Свобода Росії", нехай би вивішували там свої прапори й оголошували про створення "нової Росії". Ось у цьому випадку Путін би рвав і метав.

А так, Путіну нема чого було поспішати і витісняти українські війська з території Курської області.

У військовому сенсі ця операція, безумовно, була для нас корисною, адже ми скували частину сил противника – угруповання чисельністю 35-38 тисяч осіб. Повноцінна загальновійськова армія РФ нам би наробила багато нервів на східному фронті, а так, вона воює в Курській області та громить свою ж територію разом із російськими громадянами, що створює суспільний резонанс.

А от Білорусь – союзник Росії. У Москви і Мінська стратегічний договір про взаємодопомогу. Це як США та Ізраїль – що б там не заявляли американські політики, Пентагон свої зобов'язання виконує від "а" до "я": пригнав туди купу військ, авіацію, літаки-паливозаправники, дав 1,9 млрд доларів на озброєння і боєприпаси для армії оборони Ізраїлю. І якщо буде удар, я впевнений, американці або дадуть Томагавки, або запустять їх зі своїх кораблів.