Запаси радянської техніки Росії досягли критичного рівня
Днями в мережі було опубліковано цікавий матеріал, заснований на верифікованих даних зі знищення МТ-ЛБ у лавах російських окупаційних військ. Згідно з ним у розпорядженні РОВ залишилася незначна частина цих гусеничних тягачів, а через відсутність виробництва вони взагалі можуть зникнути. І ця аналітика виявилася досить доречною в межах розгляду загальної ситуації із втратами окупантів у категорії бойових броньованих машин.
У березні 2024 року я публікував матеріал, у якому зазначав, що за два роки війни РОВ втратили стільки ББМ, скільки мали під час початку вторгнення в Україну. На той момент, за даними Генерального штабу ЗСУ, було знищено, пошкоджено та затрофеєно 12,5 тис. російських бойових броньованих машин.
За різними даними, у 2021 році на озброєнні російської армії значилося від 12 до 15 тис. ББМ. А станом на березень 2024 року в зоні бойових дій російськими окупантами було задіяно близько 7 тис. ББМ різного типу та модифікації. Тобто виходить, що російський військово-промисловий комплекс протягом року відправляв у зону бойових дій до тисячі і більше таких машин, – і це цілком реалістичні цифри.
У тому самому матеріалі "За два роки Росія втратила ту кількість ББМ, з якою і вступила у повномасштабну війну" я навів як приклад можливості російського ВПК з виробництва та відновлення ББМ до 2022 року. Тоді, у спокійному та розміреному режимі, постачання до військ броньованих машин виконували в межах 400-500 одиниць на рік і навіть більше. Звісно, за умов переходу на так звані військові рейки цей показник зріс.
Але нарощуючи відправку ББМ на фронт, збільшилося і зняття зі зберігання цієї техніки, адже більшість із сотень машин, що відправлялися, були саме відновлені, а не вироблені з нуля. Нових якраз у загальній статистиці було трохи більше 10-15% – їх ВПК РФ міг у рік виробляти від 150 до 200 одиниць.
І ось тут ви мене запитаєте: а до чого ж тут дослідження західних аналітиків щодо втрат МТ-ЛБ? Як воно в'яжеться до теми ББМ?
Лакмусова МТ-ЛБ
Днями Ігаль Левін у своєму посту навів аналітику Річарда Верекера, яка базується на верифікованих даних знищених МТ-ЛБ. І в цьому матеріалі було відзначено дуже важливу деталь.
МТ-ЛБ – третій за поширеністю транспорт у РОВ (після Т-72 і БМП-2), а їх частка серед втрат ББМ становить 18% – вона поступається лише втратам БМП-2.
Але наголошу, що ця аналітика базується виключно на верифікованих даних, і сам Річард Верекер визнає, що насправді рівень втрат МТ-ЛБ набагато вищий. Але наскільки?
Ще у 2022 році я неодноразово стикався зі суперечками з приводу даних про втрати, які публікують моніторингові ресурси та Генеральний штаб ЗСУ, оскільки офіційна інформація завжди перевищувала інформацію від OSINтерів. Тоді було зламано чимало копій у спробі пояснити людям, що OSINTери формують базу на документально (фото/відео) підтверджених втратах, а Генштаб ЗСУ першочергово на доповідях, а в другу чергу – на верифікації.
Насправді верифіковані дані менше реальних у 1,5-2, а часом у 2,5 раза – залежно від популярності тієї чи іншої техніки. Адже зробити фото на тлі згорілого Т-72Б3 куди пафосніше, ніж навпроти кістяка МТ-ЛБ.
А тепер подивимося на середні показники втрат ББМ за даними Генштабу ЗСУ та OSINтерів.
За даними ГШ, на момент написання цієї статті втрати російських окупантів у категорії бойових броньованих машин становили 15 980 одиниць. А відповідно до середнього показника верифікованих даних різних моніторингових груп – 6260 одиниць. Тобто різниця у 2,5 раза між верифікованою інформацією та офіційною.
Але повернемось до наших МТ-ЛБ. Згідно з верифікованими даними, втрати у РОВ техніки типу МТ-ЛБ всіх модифікацій – 1180 одиниць. Якщо цей показник збільшити в 2,5 раза, ми отримуємо 2950.
За даними OSINTерів, до повномасштабної війни у ЗС РФ було 3300 МТ-ЛБ, а 2485 було знято з баз зберігання. Тобто загальна кількість цих засобів у строю має становити 5785, і втрати в 1180 не повинні були стати критичними. Але вони стали. МТ-ЛБ зараз практично повністю зникли з лінії бойового зіткнення і якщо з'являються, то поодинці.
Однак якщо розглянути ці цифри як помилкове уявлення про боєздатний потенціал у 3300, ремонтопридатний – у 2485, а також цілком реалістичний у 2950 втрат, то все стає на свої місця.
Роками багато аналітичних агентств, що складають рейтинги могутності армій світу, некоректно описували потенціал російської армії, оперуючи даними, що не відповідають дійсності і представляючи нереалістичні цифри.
Варто, як і Річард Верекер, звернути увагу на мінімальну присутність у РОВ за два з половиною роки повномасштабної війни в Україні в зоні бойових дій БТР-60 (верифіковано дві втрати) та БТР-70 (верифіковано 15 втрат). Тим часом, згідно з даними від аналітичних агентств, цих бойових машин у Росії на зберіганні було до початку повномасштабного вторгнення не менш ніж 800 БТР-60 і понад 500 БТР-70. Але на третій рік війни вони так і не стали компонентою, що замінила втрати РОВ – це може бути зумовлено складнощами з відновленням після зберігання.
Усе це свідчить про те, що рівень як боєздатної техніки у складі ЗС РФ, так і ремонтопридатної техніки на складах Росії значно переоцінювався аналітиками.
Висновки
Завдяки детальному розбору верифікованих втрат МТ-ЛБ стало можливим не лише підтвердити достовірність високих втрат ББМ у Росії, а й відзначити, що реальна ситуація з відновленням запасів техніки у росіян набагато гірша, ніж можна було собі уявити.
Зі свого боку моніторингові групи віддалено, але підтвердили як дані про втрати РОВ, що надаються Генштабом ЗСУ, так і ті розрахунки щодо потенціалу Росії, які ми раніше неодноразово публікували.
Зважаючи на все вищевикладене, можна зробити висновок, що 2024 рік стане критичним для радянських запасів ББМ, а в 2025-му Росія зможе розраховувати тільки на своє внутрішнє виробництво, яке і близько не задовольняє потреби РОВ щодо компенсації щомісячних втрат.