Битва під Оршею: як українці, литовці та поляки знищили московського царя
Продовжуємо зазирати в наш історичний календар.
8 вересня 1514 року під час "Десятирічної війни" (1512-1522) між Московією та Великим князівством Литовським, Руським і Жемантійським (ВКЛ) відбулася грандіозна битва під Оршею. Литовсько-русько-польським військом (35 тисяч вояків та 300 гармат) командував український полководець князь Костянтин Острозький. Московськими (80 тисяч орків та 300 гармат) - воєвода і царський конюший Іван Челядін.
Московити були упевнені в перемозі, бо мали величезну перевагу в силах і спиралися на важку кінноту та артилерію. Щойно перед цим після місячної облоги вони захопили литовське місто Смоленськ.
Завдяки воєнній майстерності князя Острозького та мужності його вояків армія ВКЛ здобула грандіозну перемогу. Князь Острозький бився в перших лавах як звичайний вояк. Закуту в броню важку московську кінноту було відтіснено у болотисту місцевість і майже цілком винищено. Московитів, що тікали, польські гусари гнали цілу ніч вж до стін Смоленська. Втрати їхні втрати убитими, пораненими та полоненими сягали тридцяти тисяч вояків, а Челядін, 8 воєвод, 37 знатних бояр та півтори тисячі дворян потрапили у полон.
Ця перемога надовго спинила московську експансію на захід (московити претендували на землі всієї нинішньої Білорусії та України як на свої "ісконні") і після подальшої війни з перемінним успіхом у 1522 році було укладено перемир'я. За ним, на жаль, Смоленськ відійшов до Московії. Так він став "ісконно русскім".
Проте завоювати Київ, Полоцьк, Вітебськ та інші міста московський князь Василію ІІІ так і не зміг. Він би й Смоленськ не втримав, якби з певних власних мотивів у тій війні його не підтримували Данія і Ганзейський союз.
Трохи про Василія ІІІ, якого ваш автор називає "Предтечею монстра". То був вельми цікавий тип. Хитрий, підлий, боягузливий і абсолютно безчесний. Словом, типовий московит. Про нього більш детально ви можете прочитати в книзі, автором якої маю честь бути. Про неї трохи згодом. А поки один лише епізод з вельми багатої біографії цього типа.
Коли влітку 1521 року союзник ВКЛ кримський хан Мехмед I Ґерай разом зі своїм братом казанським ханом Сахібом I Ґераєм та командиром загону козаків, першим кошовим отаманом Війська Запорізького і водночас воєводою ВКЛ Остафієм Дашкевичем, вдерлися до Московії та підійшли до самої Москви, Василій ІІІ, не довго думаючи, змастив п`яти салом разом зі своїми двома братами.
Три дні - як писав дипломат Священної Римської імперії Зиґмунд Герберштайн, - Василій ІІІ просидів у копиці сіна, тремтячи, мов заєць. Як згадують іноземці, московські правителі усі без винятку відчували просто таки ірраціональний жах перед татарами.