В Україну хочуть всі мешканці Криму, ситуація там критична - представник Порошенка

Туризм в окупованому Криму потрібен окупантам тільки "для картинки". Насправді Кремль перетворює півострів на "військову базу з пляжем". Ситуація з цінами критична - вони зрівнялися з московськими, хоча доходи місцевих жителів непорівнянні з доходами москвичів. Малий бізнес швидко вмирає. Ніякого підвищення рівня життя людей в окупації не відбулося - сталося його зниження.

Незважаючи на "соцопитування", що проводяться окупантами, переважна більшість жителів Криму бажає його повернення під контроль України. Керченський міст не зіграв ключову роль у збільшенні потоку туристів на півострів. Не виконує він і роль доставки до Криму товарів і сировини - вантажоперевезення по ньому заборонені. Про це в другій частині інтерв'ю UAportal розповів постійний представник президента України Петра Порошенка в Криму Борис Бабін.

Першу частину інтерв'ю читайте тут: На Україну чекає велика перемога щодо Криму - представник Порошенка

- Зараз багато говорять про зрив чергового курортного сезону в Криму. Ми бачимо в мережі фото порожніх пляжів. Чи володієте ви інформацією про те, яка там реальна ситуація? Наскільки вона критична для окупантів?

- Тут не слід йти інформаційним шляхом, яким нас ведуть окупанти. Давайте не забувати простий факт. На сьогодні, в умовах знищення окупантами реальної економіки Криму, оскільки російська система управління і ринкова економіка - речі несумісні, Крим є дотаційним на 80%.

Зрозуміло, що з цих коштів частину крадуть по дорозі, але все одно сама по собі легальна економіка півострова - це дрібниця для окупантів. Вони все одно фінансують всі свої мілітаристські прибабахи, розвиток інфраструктури, всі ці траси, всі ці теплоелектростанції з бюджету РФ. Це не місцеві кошти.

На сьогоднішній день їм потрібні тільки ресурси у вигляді води або газу.

Тому туристичний сектор Криму для них нецікавий в принципі. Він цікавий їм не економічно, а для пропаганди, для картинки. Тому що вони хочуть всіх переконати, що Крим не є військовою базою, знаряддям агресії. Вони хочуть переконати всіх, що Крим - місце відпочинку.

Сама дискусія про те, поганий сезон в Криму або хороший сезон в Криму - це вже дискусія на користь окупантів. Це не курорт, це військова база. І на сьогодні, якщо там взагалі нікого не буде або буде 5 мільйонів людей, це не змінить ситуацію принципово.

Але якщо брати цифри, то так. У росіян організовані завезення. До речі, на цьому вони дуже добре розкрадали бюджетні кошти, тому що Російська Федерація декларувала підтримку авіакомпаній, які літають до Криму, і ті продавали дешеві квитки.

Прямо скажемо, ці гроші розкрадалися. Авіакомпанії, які літають до Криму, майже нічого не отримували. І зараз у них там бунт на колінах, коли вони говорять: ну ми ж не можемо катати всю цю халяву, давайте піднімати ціни.

І цього року вони підняли ціни на квитки до собівартості. В таких умовах пасажиропотік незаконного авіасполучення знизився.

Далі ми йдемо іншим шляхом, вже самі, тут, на підконтрольній території, ми повинні робити ці авіакомпанії токсичними. Тому що, на жаль, 4 роки поспіль ці авіакомпанії не відчувають жодного правоохоронного тиску з боку влади України. На жаль.

Ми розуміємо, кому і навіщо це вигідно, і ми будемо з цим боротися, повірте. Будуть і кадрові заходи, і організаційні. Ми і законопроекти відповідні вже подали на розгляд президенту.

Ці компанії ще будуть нести істотні санкційні витрати. В таких умовах, я думаю, квиточки до Криму в них будуть дуже дорогі. Будуть в Крим літати тільки "зелені чоловічки" у своїх військових справах.

А що стосується логістики інших перевезень - сумнозвісний Керченський міст логістично не призвів до збільшення кількості відпочиваючих. Уявіть собі ситуацію: їхати із Санкт-Петербурга або з Казані машиною в Крим. Це не для Росії з її відстанями.

Відповідно, це призвело до пожвавлення обміну людьми між Кримом і сусідніми регіонами вже самої Російської Федерації. Тобто кримчани незаконно порушують кордон України і їдуть в Краснодарський край, звідти хтось їде в Крим, але в цілому це не турпотік.

Підсумовуючи, можна сказати, що логістично Крим незручний для масового переміщення населення регіон. З підконтрольній території України в порівнянні з доокупаційним періодом кількість відвідувань Криму знизилася на порядок - з мільйонів до сотень тисяч осіб. В цілому це, як то кажуть, крапля в морі. До війни в Крим на відпочинок прибувало туристів з Молдови більше, ніж сьогодні прибуває громадян України.

Тому тут ситуація досить зрозуміла. Вона буде плюс-мінус така ж у найближчі роки до деокупації. Люди будуть прибувати з Росії - організовано, літаками, в санаторії. Хтось буде прибувати ініціативно, хтось буде приїжджати машиною, але в цілому це не курорт - це військова база з пляжем. І ми це повинні розуміти.

- Чи маєте ви інформацію про те, як зараз живеться населенню окупованого півострова? Які там ціни на продукти, тарифи на комунальні послуги? Як живеться бізнесу?

- В цілому ситуація з цінами там критична. Ціни в Криму на основні види продовольства, транспорт, зв'язок приблизно такі ж, як у Москві. Звичайно, доходи населення не такі, як у Москві. Арифметично кримчанин отримує більше, ніж харків'янин або одесит - якщо перерахувати його дохід у рублях за курсом гривні. Але витрачає він на життя значно більше через ціни.

Тому підвищення рівня життя в умовах окупації не відбулося - відбулося його падіння.

А що стосується бізнесу, то у нас є цифри, згідно з якими кількість малого бізнесу, який сьогодні існує в окупованому Криму, знизилася в порівнянні з довоєнним періодом в 5-7 разів. А це і бізнесмени, і наймані працівники. Ми прекрасно розуміємо, що кожен малий підприємець, його сім'я і кілька найманих працівників, які задіяні в бізнесі, залишаються без роботи.

Російська економіка не надто ринкова. Вона заточена під монополії і під державне регулювання всіх секторів. Малому бізнесу в цій системі відводиться дуже специфічне місце в куточку.

Крім того, додається невизначеність з дозволами, з майном, з землею, тому що в більшості випадків бізнес мав на це українські документи, а сьогодні кожен силовик-росіянин в будь-який момент може заявити: всі ці документи ми не визнаємо.

Я не кажу про те, що до війни бізнесу були створені тепличні умови, але тиск з боку незаконної влади, корупційні та інші ризики за ці роки в Криму незрівнянно зросли. І це відчувають всі верстви населення.

- З огляду на те, про що ви сказали, чи можна припустити, що якась частина населення Криму хотіла би повернення півострова під контроль України?

- Це теза, яку нав'язують нам окупанти. Окупація Криму сталася силою зброї. Бажання населення ніхто насправді не питав. Всі "референдуми" та інші заходи - це суцільний фейк. Росіяни прекрасно знають, що ті особи, які махали прапорцями, були привезені з Краснодара і в Краснодар повернулися.

Сама постановка питання про те, скільки жителів Криму хочуть повернутися в Україну - це фейк. Всі хочуть. Більше або менше. Коло колаборантів, затятих прихильників "русской весны" - це навіть не третина населення. Це значно менше.

Тому на сьогодні не можна говорити, хто хоче, а хто не хоче. Це населення окупованої території. Це наші громадяни.

Сотні тисяч осіб на місяць перетинають КПВВ і потрапляють на підконтрольну територію. Вони десятками тисяч оформляють українські паспорти. Тут все зрозуміло, і всі це прекрасно бачать.

Не слід покладатися на якісь соціологічні дослідження з питання деокупації Криму. Хоче переважна більшість, але правду все одно вони вам не скажуть. Вони під тиском. Уявіть ситуацію, коли людина в Криму говорить: "Я хочу повернення Криму до України". Де завгодно - на кухні, на роботі, в розмові з соціологом. Що далі буде з цією людиною?

Тому всі ці соцопитування - інформаційна війна проти нас.

- Щодо ситуації з Азовським морем і Керченською протокою. Ви знаєте, що окупанти затримують українські кораблі. Чи існує небезпека того, що ми можемо втратити два порти - в Бердянську і в Маріуполі?

- Економічна блокада, той тиск, який Росія здійснює на Азові, йде наступним чином: це неправомірні затримки торгових суден на години і доби під час виходу або входу в порти, а також під час проходження Керченської протоки.

Звичайно, це величезний тиск на нашу портову владу і в цілому на державну владу, тому що це тиск на український експорт, відповідно, це втрати у валютних надходженнях до бюджету. Це тиск на підприємства, які мають величезне значення для Маріуполя і Бердянська. Але, окрім цього, паралельно здійснюється тиск на українських рибалок, які здійснюють вилов в Азовському морі.

Ми провели відповідні наради, є сформовані позиції. Який їхній зміст? По-перше, необхідно негайно переглянути ганебні капітулянтські угоди, ухвалені щодо статусу Азовського моря після кризи на Тузлі в 2003 році. По-друге, необхідно переглянути угоду з питань рибальства на Азовському морі, ухвалену ще на початку 1990-х. По-третє, необхідно негайно ухвалити закон про внутрішні води, територіальне море та прилеглу зону, якими повинні користуватися наші прикордонники та Військово-морські сили.

Необхідно також вживати всіх заходів щодо посилення Прикордонної служби України та Військово-морських сил як на Азовському морі, так і в місцевостях, наближених до цього моря.

Відповідна діяльність вже здійснюється.

- Чи є у вас нова інформація щодо Керченського мосту, його експлуатації?

- Як я вже казав, Керченський міст експлуатується росіянами в режимі перевезень особистого транспорту. Вантажні автомобілі не пропускаються. Зокрема, це пов'язано і з ризиками, які були під час його будівництва.

Чи запустять вони ці транспортні машини - не знаю. Подивимося. Поки що ми досліджуємо ситуацію.